Зміни до законодавства про громадянство для військових-іноземців (закон №3897-IX)

24 серпня 2024 року Президентом підписано Закон України №3897-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України”. Більшість положень набуває чинності з листопада 2024.

Загалом, запропоновані зміни спрямовані на іноземців та осіб без громадянства, залучених до протистояння військовій агресії рф. Нагадаємо, що негромадяни України дійсно ризикують, доєднуючись до лав Збройних Сил, адже деякі держави вважають добровільну військову службу в іншій країні злочином, а в певних випадках це може бути підставою для втрати громадянства.

Не можемо сказати, що законодавство щодо іноземців кардинально змінилося Законом №3897-IX. Втім, внесено положення, що для багатьох полегшать шлях до отримання бажаного міграційного статусу в Україні.

З найголовнішого:  спрощено порядок прийняття до громадянства, збільшено строк законного перебування військовослужбовців-контрактників, розширено коло осіб, які матимуть підстави отримання посвідки на тимчасове проживання (ПТП) й дозволу на імміграцію, врегульовано статус чоловіків/дружин загиблих воїнів, уточнено вимоги щодо подачі документів й врегульовано питання набуття українського громадянства громадянами рф та рб.

Законне перебування військових-контрактників

Раніше для військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства (ОБГ) (далі -військові-контрактники) припинення дії контракту означало обовʼязок покинути територію нашої країни впродовж 7 календарних днів. Для тих, щодо кого у країні їхнього громадянства було відкрито кримінальні провадження за службу в українській армії, а також громадян країн, що підтримують військову агресію рф, таке повернення було великим ризиком. Відсутність “буферного строку”, якого б вистачило на більше, аніж просто збір речей, не давало достатньо часу на планування свого майбутнього й, банально, на відпочинок після служби.

Тепер Закон надає можливість легального перебування на території України протягом 3 місяців після припинення контракту військовослужбовця.

Шлюб з військовими-контрактниками

Другий з подружжя особи, що служить у ЗСУ, ДССТ чи Нацгвардії тепер матиме підстави для отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі воззʼєднання сімʼї. При чому, на відміну від більшості іноземців, їм не доведеться отримувати довгострокову візу. Потенційно, для таких сімей це зменшення видатків та економія витраченого на міграційні питання часу.

Втім, нагадаємо, що в таких випадках перебування другого з подружжя буде залежати від міграційного статусу їхнього партнера. Тому, наприклад, обовʼязок партнера покинути країну внаслідок закінчення контракту та проходження 3 місяців законного перебування означатиме те саме і для партнера.

Добровольці у період воєнного стану

Законодавець і раніше визначав окрему категорію іноземців та осіб без громадянства – добровольців під час проведення антитерористичної діяльності або у межах відсічі агресії рф на території ОРДЛО.

Закон №3897-IX вперше вводить нову для міграційного права категорію осіб, тепер умовно “добровольців з 24.02.2022 року”. Ними є ті, хто у період з 24 лютого 2022 року:

“надають/надавали стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу підрозділам ЗСУ, НГУ, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами беруть/брали участь у виконанні бойових або службових завдань протягом не менше шести місяців”.

У цю категорію не входять військовослужбовці-контрактники.

Для добровольців створено сприятливі умови: вони матимуть право на отримання посвідки на тимчасове проживання строком на 4 роки за наявності подання Міністерства оборони України або Міністерства внутрішніх справ України.

Покращення стану колишніх військових-контрактників

Законом замість широкого формулювання “проходили військову службу” нарешті уточнено поняття колишніх військовослужбовців. У період воєнного стану це люди,  контракт яких припинено у звʼязку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі чи за станом здоровʼя на підставі висновку ВЛК. У інші періоди – мирний час та період особливого стану – такими людьми вважатимуться й ті, у кого просто закінчився контракт.

Якщо раніше законодавство здебільшого виділяло чинних військовослужбовців як категорію людей, які потребують мʼякших умов, то тепер такі умови розширені й на тих, хто закінчив свою службу. З припиненням контракту складнощі, які служба могла викликати в країні громадянства, не зникають, тому держава має піти назустріч.

Наприклад, тепер колишні військовослужбовці-контрактники з державною нагородою при прийнятті до громадянства будуть в тих умовах, що і їх нагороджені колеги, які продовжують служити. Зважаючи на підстави звільнення зі служби (досягнення граничного віку та проблеми зі здоров’ям) таке “урівняння” є справедливим.

Близькі загиблих на війні

Попереднім законодавством ніяк не регулювалося питання другого з подружжя та дітей/підопічних загиблих військових – їхній статус не був захищеним. Фактично, це означало, що особа втрачає не тільки найближчу людину, а й право проживати в країні, де вона облаштувала своє життя.

Тепер партнери зможуть іммігрувати незалежно від строку перебування у шлюбі (за звичайної процедури пара має перебувати у шлюбі понад 2 роки). .  Імміграція таких осіб відбувається поза квотою, а також в вони звільнені від обовʼязку подавати довідки про стан здоровʼя та про відсутність судимості.

Спрощення прийняття до громадянства

По суті військовослужбовців-контрактників звільнили від виконання деяких вимог для прийняття до громадянства.

Законодавець, розподіляючи нові умови, керувався оцінкою “вкладу” особи в захист країни: ті, хто пожертвував своїм здоровʼям, наприклад, матимуть менше обовʼязків при прийнятті до громадянства:- звільнених зі служби за станом здоровʼя при прийнятті до громадянства не будуть перевіряти на безперервне проживання на території України взагалі. Фактично, строк проживання на території України – один з найважливіших критеріїв у цій процедурі – не матиме значення при розгляді таких справ.

–  чинні та колишні (у разі припинення контракту за станом здоровʼя) військовослужбовці не матимуть отримувати дозвіл на імміграцію для прийняття у громадянство.

– нагороджені державною нагородою, звільняються від обовʼязку підтверджувати наявність законних джерел для існування.

– військові-контрактники, що отримали українське громадянство під час воєнного стану і підписали зобов’язання скласти відповідні іспити, можуть виконати це зобов’язання протягом двох років після завершення або скасування воєнного стану.- “добровольці з 24.02.2022 року” також не зобовʼязані отримувати дозвіл на імміграцію й матимуть підстави для прийняття до громадянства при умові постійного проживання на території України протягом 3 років (при 5 роках, передбачених загальною процедурою).

Припинення іноземного громадянства: декларація замість зобов’язання

З початку повномасштабного вторгнення зʼявлялося все більше судових справ проти осіб, що не виконали умови зобовʼязання припинити іноземне громадянство. Часто іноземці з обʼєктивних причин не могли припинити попереднє громадянство. Заважало ігнорування органів країни походження чи політичні переслідування проти них. Зазначимо, що наслідком невиконання зобовʼязання є втрата тільки що набутого громадянства України. Критичною донині є ситуація  для громадян рф та рб, які взяли до рук зброю для боротьби проти країни-агресора.

Новим законом розширено категорію людей, що можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства – документ, що засвідчує лише відмову від громадянства (підданства), а не обовʼязок це зробити.

За новим законом, декларацію про відмову від іноземного громадянства можуть подати:

• військові-контрактники (чинні та колишні);
• подружжя та діти/підопічні загиблих при виконанні службових військовослужбовців ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту або НГУ;
• “добровольці з 24.02.2022 року”.

До того ж, декларацію про відмову від іноземного громадянства за умови набуття громадянства у період з 01.01.2018 року по 25.08.2024 року, зможуть подати:

• чинні та колишні військові-контрактники;
• люди, що мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
• чинні військові-контрактники, який було нагороджено державною нагородою;
• “добровольці після 24.02.2022 року”;
• громадяни держави-агресора або держави-окупанта, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні мотиви
• другий з подружжя таких осіб та їхні діти.

Читайте також: Подвійне громадянство: зміни та реальність

Протерміновані документи

Іншою позитивною зміною Закону України №3897-IX є можливість подачі паспорту, що підлягає обміну чи є протермінованим. Втім, така опція доступна у випадках, якщо для отримання нового людині доведеться звернутися до органів країни, що вчинила акт збройної агресії проти України, не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України (зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262).

Країн, що були проти згаданої резолюції, було 11: Росія, Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве та Венесуела.

*На жаль, одне з посилань на норму є хибним, що створило таку собі категорію осіб-привидів. Можливо, маючи на увазі тих, хто безперервно проживає в Україні більше 5 років на підставі посвідки на тимчасове проживання (пункт 11 частини 2 статті 4 Закону “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”), законодавець дав відсилку на неіснуючий пункт 11 частини 3 цієї статті. За відсутності своєчасного реагування парламенту, це посилання є недійсним. Ті, для кого передбачалося пом’якшення, не зможуть ним скористатись.

Захист необґрунтовано засуджених

Добровільна служба в українській армії може стати приводом для політично вмотивованих судових справ. Ми всі знайомі з випадками обвинувачення росіян в “екстремізмі” за донати на ЗСУ, годі й казати про прямий прояв опору державі-агресору – долучення до лав Збройних Сил.

Вчинення злочину проти людства, геноциду або інших злочинів, що є тяжкими або дуже тяжкими в Україні є підставою для відмови у прийнятті до громадянства – логічний крок для забезпечення безпеки у державі. Втім несправедливим кроком буде відмова у прийнятті до громадянства людям, щодо яких справи було сфабриковано.

Саме тому обвинувачення у вчинені зазначених злочинів, обумовлене політичними мотивами держави-окупанта, держави-агресора чи країни, що не визнає територіальну цілісність України, не буде підставою для відмови у прийнятті до громадянства України військових-контрактників, добровольців, а також тих, хто має визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

Також, тепер добровольці не можуть бути примусово повернені в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність таких посягань.

Отже, Закон №3897-IX стає новим важливим кроком у створенні справедливих умов для іноземців та ОБГ, які захищають Україну: військових та їхніх близьких та добровольців.

Спрощення легалізації в Україні для тих, хто допомагає нам виборювати незалежність – це доцільний жест вдячності з боку держави.

Очікуємо на зміни підзаконних актів, що регулюють питання громадянства, імміграції та тимчасового перебування, адже саме у них конкретизуються нові положення Закону.

Залишились запитання? Наші юристи завжди готові допомогти Вам!