Блог

How to get a visa to Ukraine
Expatpro | 11 Листопада, 2020

Як отримати візу в Україну?

Першим кроком для іноземців , які бажають відвідати Україну, є отримання візи для в’їзду. Однак, українське законодавство передбачає безвізовий режим в’їзду до України для громадян певних країн.

У деяких випадках іноземці, які вже знаходяться на території України на підставі безвізового режиму, повинні залишити територію країни для отримання візи спеціального типу.

В’їзні візи в Україну видаються консульствами України, які розташовані за кордоном. Починаючи з 2019 року, громадяни деяких країн можуть отримати E-візу до поїздки в Україну, яка дійсна протягом 30 днів і розрахована тільки на один в’їзд. Якщо Ви є громадянином країни зі списку, то Ви можете отримати E-візу через систему онлайн-заяв, для більш докладної інформації будь ласка ознайомтеся з цією статтею.

Існує три основних типи віз в Україну:

 

1) “В” – транзитна віза;
2) “С” – короткострокова віза;
3) “D” – довгострокова віза.

Детальніше про кожен тип візи

 

Короткострокова віза (тип С) – видається іноземцям, чиє перебування не перевищує 90 днів за останні 180 днів. Вона може видаватися для одно-, дво- або багаторазового в’їзду. Віза типу С найчастіше видається з метою туризму, для ділових поїздок або приватних візитів. На даний час, віза типу С не видається громадянам країн, на які розповсюджується безвізовий режим в’їзду.

Довгострокова віза (тип D) – видається для багаторазового в’їзду в Україну з терміном дії 90 днів. Підстави для видачі довгострокової візи обмежені, і вона необхідна тим іноземцям, які планують отримати посвідку на проживання в Україні. Віза типу D необхідна іноземцям, які планують отримати тимчасовий дозвіл на проживання в Україні у зв’язку з роботою, возз’єднанням сім’ї , навчанням в Україні, або з інших підстав.

Транзитна віза (тип B) – видається в тих випадках, коли Україна не є кінцевою країною призначення мандрівника та пасажири/вантаж має намір проїхати територію України транзитом наземним транспортом. Кожен транзитний період не повинен перевищувати 5-ти днів. Віза типу В видається для одно-, дво- або багаторазового в’їзду.

Документи, які потрібні для отримання візи в Україну.

 

Для отримання візи в Україну іноземець повинен надати до українського консульства наступні документи:

1) Паспорт, дійсний не менше 3 місяців після запланованої поїздки в Україну;
2) Візова анкета;
3) Медичне страхування з покриттям в розмірі не менше 30 000 євро, що діє на території України;
4) Свідоцтва про фінансове забезпечення запланованої поїздки в Україну, такі як виписки з банківських рахунків або квитанції банкомату;
5) Одне фото 35 х 45 мм;
6) Документ, що підтверджує оплату візового збору;
7) Документ, що підтверджує мету поїздки в Україну.

Наприклад, для отримання короткострокової візи C, це може бути лист-запрошення, документ, що підтверджує туристичну мету перебування.

Для довгострокової візи D необхідно отримати дозвіл на роботу, імміграційний дозвіл, запрошення з університету, запрошення від міжнародної неурядової організації, документ, що підтверджує родинні зв’язки (для возз’єднання сім’ї). Це все є документами, що підтверджують мету поїздки.

Візовий збір

 

Вартість візи варіюється в залежності від:
1) Громадянства;
2) Віку заявника.

1) За громадянством: стандартний збір за обробку заяви на візу у звичайному режимі становить 65 доларів США. Збір подвоюється за розгляд заяви у терміновому режимі (130 доларів США). Візовий збір за оформлення певних типів віз для заявників з певних країн може відрізнятися від суми стандартного візового збору, вказаного вище, за принципом взаємності (якщо віза для в’їзду в такі країни висока для українців, то уряд України встановлює таку ж ціну на в’їзні візи до України для громадян такої країни).
2) За віком: візи неповнолітнім видаються безкоштовно.
Іноземець може подати заяву на отримання візи незалежно від попереднього терміну перебування в Україні: навіть у разі прострочення віза може бути видана. Звертаємо увагу, що в разі накладення штрафу за порушення закону, його необхідно сплатити до подачі заяви на отримання візи. Однак, віза НЕ видається тим, хто отримав заборону на в’їзд.

Час оформлення візи

 

Стандартний час видачі візи – 10 робочих днів, якщо додатковий контроль не потрібен.
У разі оплати подвійного візового збору, віза в Україну може бути видана протягом 5 робочих днів за терміновою процедурою.

Brexit Works in Favour
Expatpro | 3 Листопада, 2020

Вплив Brexit на безвізове перебування в Україні

Важлива інформація для громадян Сполученого Королівства. Вплив Brexit на безвізове перебування в Україні

З 2005 року між Україною і всіма країнами ЄС діє безвізовий режим, відповідно до якого громадяни ЄС (а також британські громадяни) мають право перебувати на території України 90/180 днів без візи.

Однак, з 1 лютого 2020 року Великобританія планує вийти зі складу ЄС (так званий “Брексіт”), а це означає, що безвізовий режим для британських громадян припинить свою дію.
Але британським мандрівникам не варто турбуватися!

Вчора, 29 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав і оприлюднив Указ №28 / 2020 року, яким вводиться тимчасовий безвізовий режим для британських громадян терміном на 1 рік (з 31 січня 2020 року по 30 січня 2021 року).

Україна також планує вести переговори з Великобританією про подальше спрощення візових правил або введення безвізового режиму на регулярній основі.

International Child Abduction
Expatpro | 2 Листопада, 2020

Міжнародне викрадення дітей

Випадки, коли один з батьків самостійно, без відома іншого, вивозить дитину за кордон та тим самим порушує права іншого з батьків на доступ до дитини та піклування про неї, не є поодинокими. Однак, потрібно пам’ятати, що такі дії є незаконними.

Відповідно до міжнародного законодавства, один із батьків не має права самостійно приймати рішення (без згоди іншого) про зміну постійного місця проживання дитини. Якщо дитину вивезено за кордон одним з батьків без попереднього погодження, або є факт її неповернення з-за кордону у встановлений строк згідно відповідної згоди іншого з батьків на вивезення, та якщо при цьому порушуються права одного з батьків на піклування про дитину та доступу до неї, таке переміщення є незаконним.

Найбільш уразливими до міжнародного викрадення дітей в Україні є діти, що мають подвійне громадянство (і матері, і батька) та були народжені у так званих “змішаних” сім’ях, коли один з батьків є громадянином України, а інший – іноземної держави.

Сценарії міжнародного викрадення дітей в Україні можуть бути різними та найбільш поширені наступні:
● Батько чи мати (іноземці) перетинають кордон з дитиною, використовуючи паспорт дитини як громадянина іншої держави;
● Мати чи батько (громадяни України) перетинають кордон з дитиною, використовуючи паспорт дитини як громадянина України та свідоцтво про народження дитини, в якому визначено, що інший з батьків є іноземцем (у такому випадку не потрібна його згода на виїзд дитини за кордон);
● Мати чи батько (громадяни України) отримують документ про підтвердження проживання дитини з ними (це дає їм змогу самостійно, без згоди іншого з батьків, приймати рішення про виїзд за кордон з дитиною на строк, що не перевищує 1 місяця на рік) і перетинають кордон з дитиною, після чого не повертаються.

Окрім того, батько або мати (громадяни України), що проживають за кордоном, можуть здійснювати подорож з дитиною до України, наприклад для відвідування родичів, і лишитися тут, не повертаючись з дитиною до країни постійного проживання.
У згаданих ситуаціях для забезпечення повернення до держави постійного проживання дітей, які були протиправно вивезені або які незаконно утримуються на території іноземної держави, передбачені спеціальні юридичні механізми захисту батьківських прав та прав дитини.
Дані механізми визначені Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980 року, яка набула чинності для України 01.09.2006 року і наразі застосовується у відносинах з іншими більш ніж 80 державами-учасницями.

У розумінні Конвенції, дії батька або матері за сукупності наступних умов мають розцінюватися як міжнародне викрадення:
1) дитина не досягла 16-річного віку;
2) дитина була незаконно переміщена або утримується на території іноземної держави одним із батьків з порушенням прав піклування та доступу до дитини іншого, який фактично здійснював ці права;
3) постійне місце проживання дитина мала в країні, що є учасницею Конвенції.

Кожна держава-учасниця створює або визначає зі вже існуючих Центральний орган, який співпрацюватиме з органом в іншій договірній державі з метою забезпечення повернення дітей та досягнення інших цілей та виконання функцій Конвенції. Той з батьків, чия дитина була незаконно переміщена або утримується з порушенням його прав на піклування, має звернутися з заявою до Центрального органу за місцем постійного проживання дитини за допомогою та сприянням у забезпеченні повернення дитини.

Заява має містити максимально повну інформацію про:
● Особу заявника;
● Особу дитини;
● Особу того, хто підозрюється в переміщенні або утримуванні дитини;
● Приблизне місце їх знаходження, а також обґрунтування заявником необхідності повернення дитини.

Варто звернути особливу увагу, що визначальним при вирішення спорів, що виникають у ситуації міжнародного викрадення дітей, є саме місце постійного проживання дитини, а громадянство дитини та батьків не мають жодного значення.

Існують випадки, при яких повернення дитини може бути складним чи взагалі неможливим. Наприклад, якщо з моменту переміщення пройшло більше року і дитина “прижилася” у новому середовищі, або якщо сама дитина заперечує проти повернення і досягла такого віку і рівня зрілості, при якому її думка має враховуватися при вирішенні спірної ситуації.

Сash transactions in Ukraine
Expatpro | 1 Листопада, 2020

Касові апарати в Україні

Український парламент почав жорсткіше регулювати готівкові розрахунки та розрахунки платіжними картками в Україні.

Законопроект №1053-1 «Про внесення змін до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. та №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20.09.2019 р. були підписані Президентом України 17 жовтня 2019 року. Закони набирають чинності 19 квітня 2020 року.

Касові апарати (РРО – Реєстратори розрахункових операцій) зобов’язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок, і є платниками ІІ-IV групи та інші суб’єкти господарювання, які отримують готівкові розрахунки. Звертаємо увагу, що до готівкових розрахунків також належать розрахунки платіжними картками, за допомогою еквайрингу, токенів тощо.

Загальні правила використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп починають діяти з 1 квітня 2021 року. Проте, передбачено перехідний період для деяких категорій ФОПів. До 01.01.2021 р. РРО та/або програмні РРО не застосовують платники єдиного податку другої – четвертої груп (ФОПи) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих, які здійснюють:

● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01.01.2021 р. до 01.04.2021 р. не використовувати РРО (програмні РРО) зможуть ФОП – платники єдиного податку другої-четвертої груп (обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

● реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;
● реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
● реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
● реалізацію ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
● роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
● діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена у п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
● діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
● діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
● реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У будь-якому випадку, застосування касового апарату не є обов’язковим для:
● ФОП на єдиному податку 1 групи;
● Суб’єктів господарювання, які розраховуються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача, без використання електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо;
● Суб’єктів господарювання, чия діяльність не підпадає під Класифікатор ДФС (переважно, це виробники);
● Суб’єктів господарювання, чия діяльність підпадає під дії винятків, передбачених ст. 9 Закону.

Касові апарати, до початку застосування, мають бути зареєстровані Державною податковою службою і процедура може зайняти деякий час (не менше 5 робочих днів). Тип відповідного РРО має бути включений до переліку дозволених до використання апаратів в Україні. Перевірте будь ласка, заздалегідь, чи будуть нові правила застосовуватися до Вас.

Coronavirus outbreak: safety measures in Ukraine
Expatpro | 31 Жовтня, 2020

Спалах коронавірусу: заходи безпеки в Україні

Україна посилює заходи безпеки, що запобігають розповсюдженню коронавірусу COVID-19 на території України.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що з 24.02.2019 року на всіх пунктах пропуску Державної прикордонної служби, Міністерства охорони здоров’я України та інших державних органів буде вжито заходів температурного контролю.

Державна прикордонна служба інформує на своєму офіційному сайті про постійний моніторинг температури кожного, хто приїжджає до України з інших країн.
Правовою основою для прийняття заходів безпеки проти коронавіруса в Україні є Накази МОЗ України № 518 від 24.02.2020 р. “Про затвердження рекомендацій щодо дій фармацевтичних працівників в умовах профілактики і поширення на території України захворювань, викликаних коронавірусом СOVID-19” і № 552 від 25.02.2020 р. “Про затвердження та впровадження стандартів медичної допомоги при коронавірусі 2019 року (СOVID-19)”.

Що станеться, якщо захворювання буде зафіксоване на прикордонному контрольно-пропускному пункті? Будь-яка людина з підвищеною температурою та іншими ранніми ознаками коронавірусу буде відправлена до лікарні для подальшого обстеження і підтвердження / спростування факту зараження.
Що стосується поточної інформації, наразі в Україні не було підтверджених випадків коронавірусу.

2020 Expected Investments
Expatpro | 30 Жовтня, 2020

Інвестиційні очікування від 2020

Ще наприкінці 2019 року, ми в EXPATPRO вже почали формувати прогнози на 2020-ий рік. Працюючи з іноземними та українськими інвесторами, ми безперервно спостерігаємо за політичною та економічною ситуацією в країні. Та, насправді, розвиток нашої фірми якнайкраще відображає інвестиційний клімат у країні. І зараз усе свідчить про оздоровлення бізнес-середовища, яке здатне залучити все більше ефективних та масштабних вкладень.

Загалом, наші клієнти наразі активно шукають проекти, які б їх зацікавили. Найбільше приваблюють сфери сільського господарства, високих технологій та альтернативної енергетики. Уряд очікує надходження інвестицій на 50 млрд. доларів протягом наступних 5-ти років: це цілком можливо, якщо будуть створені відповідні умови для бізнесу. Щойно український бізнес відчує, що тут зручно і безпечно будувати власну справу з довгостроковою перспективою, «підтягнуться» й іноземні бізнесмени. Це відбудеться, коли українці почнуть розповідати закордонним колегам, як працює система тут. Тому, в найближчий час нам необхідно працювати над тим, щоб Україна завоювала довіру насамперед місцевих підприємців.

Відповідно до результатів щорічного опитування Європейської Бізнес Асоціації, українські бізнесмени мають високі очікування від 2020 року. А саме, 77% опитаних очікують на позитивну динаміку росту бізнесу. Це на 3% більше, ніж в минулому році: дещо песимістичні настрої були тоді обумовлені президентськими виборами. Але повернення позитивної динаміки – гарний показник. Це означає, що ситуація швидко стабілізувалася.

Однак, варто зазначити, що такий оптимізм побудований радше на сподіваннях та надіях, ніж на вже задоволених вимогах та потребах бізнесів. Тож сьогодні владі потрібно докладати багато зусиль, щоб виправдати їх. Крім того, ми маємо розуміти, що одна людина не здатна змінити ситуацію без підтримки команди та комплексних рішень, які зачіпають багато сфер державного управління. А представникам бізнесу, зі свого боку, потрібно продовжувати повідомляти свої побажання та бачення змін. Від влади ж очікують на кроки в напрямку захисту прав власності і кредиторів, антикорупційні кроки та створення ринку землі.

Перший крок назустріч прогресу в галузі захисту прав власності і кредиторів – це прийнятий закон «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Він дійсно має потенціал покращити інвестиційний клімат України, оскільки напрямки покращення були обрані в результаті комплексної оцінки відповідності законодавства України практикам, описаним Групою Світового банку в методології рейтингу Doing Business. Цей закон спрямований на усунення деяких юридичних прогалин, а також впровадження в правову систему України інноваційних правових інструментів. Наприклад, очікується, що в результаті прийняття закону вдасться знизити кількість порушень прав міноритарних акціонерів, знизити вартість кредитних ресурсів, зменшити витрати, пов’язані з будівництвом житлових і нежитлових об’єктів, підвищити якість правосуддя у господарських справах і скоротити термін розгляду господарських спорів. Крім того, планується збільшити кількість товариств з обмеженою відповідальністю, які діють на підставі модельного статуту.

Очікування інвесторів щодо антикорупційних кроків – одна з констант українського бізнес-середовища. Вочевидь за наявності корупційного фактору в країні інвестори бояться вкладати гроші, які вони можуть втратити, і закон буде не на їх боці. Розуміння, що місцеві гравці інколи все ще мають більше влади та важелів впливу, стримує надходження інвестицій в Україну. Тож ми очікуємо, що боротьба з корупцією продовжиться, а рішення влади будуть точними та ефективними. Крім того, хотілося б, щоб пришвидшився процес «виходу» економіки з тіні. Часто реальні бізнес-процеси, обороти не декларуються, а щось зберігається у готівці. Це затримує розвиток ринку.
Інше очікування стосується створення ринку землі, що викликало багато обговорень. Цей крок став однією з основних обіцянок нової влади, і відповідний закон вже ухвалили в першому читанні. Якщо відповідну законодавчу базу буде створено, це відкриє новий напрям для потоку українських та іноземних вкладень. Вірогідно, ключовими покупцями землі стануть великі іноземні суверенні та приватні фонди, а, отже, проекти будуть масштабними.

В цілому, якщо відповідні політичні рішення буде прийнято, а фактичний економічний розвиток України відповідатиме встановленим владою прогнозам та цільовим показникам, інвестиційний клімат продовжить покращуватися. Зокрема, йдеться про зниження облікової ставки з 16,5% до 8% та стримування інфляції на рівні 5%. Сьогодні ж капітал коштує занадто дорого для інвесторів, а бізнес-середовище залишається нестабільним. Однак, є всі підстави очікувати на позитивні зміни та якісний прогрес.

Таким чином, ми в EXPATPRO продовжуватимемо радити інвесторам вкладатися та розвивати український бізнес у 2020 році. Впевнені, що влада рухається в правильному напрямку, тож ринок України підвищуватиме свою інвестиційну привабливість протягом усього року. Зі свого боку, ми захищатимемо інтереси українського та іноземного бізнесу і також будемо сприяти оздоровленню бізнес-клімату.

Countries of Visa-Free Regime
Expatpro | 26 Жовтня, 2020

Країни безвізового режиму

Згідно з українським законодавством, безвізовий режим дозволяє іноземцям-громадянам певних країн не отримувати візу для в’їзду на територію України.

Безвізовий режим дозволяє іноземцю перебувати на території України без візи не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. У разі, якщо подорож до України запланована на довше, аніж на 90 днів, іноземцю потрібно буде отримувати довгострокову візу типу «Д».

Такий режим розповсюджується на іноземців-громадян наступних країн:

Австрія
Албанія
Антигуа і Барбуда
Андорра
Аргентина
Бельгія
Болгарія
Боснія та Герцеговина *
Бразилія
Бруней Даруссалам *
Ватикан
Великобританія
Гонконг (Китай) *
Греція
Данія
Естонія
Ізраїль
Ірландія
Ісландія
Іспанія
Італія
Казахстан
Канада
Катар
Киргизія
Кіпр
Корея
Латвія
Литва
Ліхтенштейн
Люксембург
Македонія
Мальта
Монако
Нідерланди
Німеччина
Норвегія
ОАЕ
Панама
Парагвай
Польща
Португалія
Румунія
Сан-Марино
Сент-Кіттс і Невіс
Сербія *
Словаччина
Словенія
США
Таджикистан
Туреччина
Угорщина
Уругвай
Фінляндія
Франція
Хорватія
Чехія
Чилі
Чорногорія
Швейцарія
Швеція
Японія

* Даний режим має свої особливості для певних країн. Так, для громадян Боснії та Герцеговини, Сербії дозволеним є перебування на території України без візи не більше 30 днів протягом 60-денного періоду; для громадян Бруней Даруссаламу – перебування до 30 днів; для громадян Гонконгу (Китай) – перебування до 14 днів.

Крім того, відповідно до української візової політики, існує ряд країн, громадянам яких не потрібно отримувати візу взагалі (навіть для подальшого оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні). Дане правило діє для громадян: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, Монголії (лише для поїздок зі службовою, туристичною, приватною метою), Російської Федерації та Узбекистану.

Існує також ряд країн, громадянам яких дозволено безвізовий режим в’їзду до України за наявності дипломатичного або службового паспортів.

Countries of migration risk and visa to Ukraine
Expatpro | 24 Жовтня, 2020

Візовий режим для країн міграційного ризику

Українське законодавство, що регулює питання оформлення віз для в’їзду в Україну містить такий термін, як «країни міграційного ризику». Змістом даного терміну є те, що громадяни таких країн мають право оформлювати візи для в’їзду в України виключно в українському консульстві в країні свого громадянства, в країні тимчасового або постійного проживання (при цьому необхідно мати посвідку на тимчасове або постійне проживання в такій країні).

Перелік країн міграційного ризику встановлений на законодавчому рівні та стосується переважно громадян країн Африки, Азії та Близького Сходу.

Громадянам вищезазначених країн надають візу в Україну лише після отримання спеціального погодження від Служби Безпеки України та за результатами проходження співбесіди.

При цьому, перевага надається громадянам, які, наприклад, мають у паспортному документі дійсну багаторазову використану візу країн Шенгенської угоди, Австралії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Ірландії, Канади, Нової Зеландії, Сполучених Штатів Америки, Японії або мають дозвіл на проживання в одній із зазначених країн, або ж в’їжджає в Україну на запрошення державного органу чи міжнародної організації.

Громадяни країн міграційного ризику частіше зустрічаються з проблемою відмови у видачі візи та загалом зі значними складнощами й довгими строками отримання візи в Україну. Такі труднощі стають на заваді залучення в Україну потенційних інвесторів, розвитку іноземного бізнесу в Україні та зменшують міграційну привабливість України для іноземців загалом.

У будь-якому випадку EXPATPRO має величезний досвід у питаннях отримання віз для в’їзду в Україну, допомігши багатьом потенційним інвесторам та іншим іноземцям отримати візи в Україну.

Станом на сьогодні до списку країн міграційного ризику Україна віднесла 70 наступних країн:

Алжирська Народна Демократична Республіка
Республіка Ангола
Ісламська Республіка Афганістан
Народна Республіка Бангладеш
Республіка Бенін
Республіка Ботсвана
Буркіна-Фасо
Республіка Бурунді
Соціалістична Республіка В’єтнам
Габонська Республіка
Ісламська Республіка Гамбія
Кооперативна Республіка Гайана
Республіка Гана
Гвінейська Республіка
Республіка Гвінея-Бісау
Республіка Екваторіальна Гвінея
Незалежна Держава Папуа-Нова Гвінея
Республіка Джибуті
Держава Еритрея
Федеративна Демократична Республіка Ефіопія
Арабська Республіка Єгипет
Єменська Республіка
Республіка Замбія
Республіка Зімбабве
Республіка Ірак
Ісламська Республіка Іран
Хашимітське Королівство Йорданія
Республіка Кабо-Верде
Республіка Камерун
Республіка Кенія
Киргизька Республіка
Союз Коморських Островів
Республіка Конго
Демократична Республіка Конго
Корейська Народно-Демократична Республіка
Республіка Кот-д’Івуар
Королівство Лесото
Республіка Ліберія
Ліванська Республіка
Держава Лівія
Ісламська Республіка Мавританія
Республіка Мадагаскар
Республіка Малаві
Республіка Малі
Королівство Марокко
Республіка Мозамбік
Республіка Намібія
Республіка Нігер
Федеративна Республіка Нігерія
Ісламська Республіка Пакистан
Палестина
Російська Федерація
Республіка Південний Судан
Республіка Руанда
Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі
Королівство Свазіленд
Республіка Сенегал
Сирійська Арабська Республіка
Федеративна Республіка Сомалі
Республіка Судан
Республіка Сьєрра-Леоне
Республіка Таджикистан
Об’єднана Республіка Танзанія
Тоголезька Республіка
Королівство Тонга
Туніська Республіка
Республіка Уганда
Центральноафриканська Республіка
Республіка Чад
Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка

* Даний режим має свої особливості щодо певних країн: для громадян Боснії та Герцеговини, Сербії дозволено перебування на території України без візи не більше 30 днів протягом 60 днів; для громадян Бруней Даруссаламу – перебування до 30 днів; для громадян Гонконгу (Китай) – перебування до 14 днів.

Крім того, відповідно до українського візового регулювання, існує ряд країн, громадянам яких не потрібно отримувати візу взагалі (навіть для подальшого оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні). Дане правило діє для громадян: Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, Монголії (лише для поїздок зі службовою, туристичною, приватною метою), Російської Федерації та Узбекистану.

Існує також ряд країн, громадянам яких дозволено безвізовий режим в’їзду до України за наявності дипломатичного або службового паспортів.

90 day stay in Ukraine
Expatpro | 23 Жовтня, 2020

90 днів перебування в Україні

Як рахувати 90 днів перебування іноземця в Україні?

Україна надає право громадянам багатьох країн перебувати на її території без отримання візи на строк 90 днів протягом 180 днів. Про список країн безвізового режиму можна прочитати тут.
Важливо дотримуватися строків перебування в Україні та не порушувати їх, оскільки Державною прикордонною службою України встановлено жорсткий контроль за строками перебування іноземців на території України.

Як же обчислюється цей строк у 90 днів?

 

1. Обирається конкретна дата здійснення контролю, наприклад, це може бути дата запланованого в’їзду в Україну або виїзду з України.
2. Починаючи з цієї дати відраховують 180 днів назад. Це і є період в якому мають бути 90 днів законного перебування іноземця в Україні.
3. Далі іноземець рахує дні перебування в Україні відповідно до штампів в’їзду в Україну та виїзду з України, які проставляються прикордонниками в паспортних документах іноземців.

Якщо протягом періоду у 180 днів іноземець нарахує більше ніж 90 днів перебування в Україні, вважається, що він перевищив дозволену кількість днів і знаходиться на її території незаконно.
Також, для зручності обчислення днів перебування в Україні можна скористатися міграційним калькулятором Державної міграційної служби України тут.

Важливо пам’ятати, що іноземець повинен мати так званий «легальний статус», тобто перебувати в Україні не порушуючи строк 90 днів або терміни, визначені у візі. Про порядок перебування іноземців в Україні на підставі візи можна почитати тут.

Якщо виникне така ситуація, що строки перебування будуть порушені, іноземець не зможе, наприклад, одружитися на території України, звернутися до нотаріуса або до будь-якого державного органу, відкрити рахунок у банку, не зможе розпочати бізнес тощо.
Іноземець, який порушує правило 90-денного перебування в Україні, може також бути покараний штрафом у розмірі від 1700-5100 гривень (згідно зі статтею 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або йому навіть може бути заборонено в’їзд в Україну строком від 3 місяців до 3 років.
Якщо іноземець бажає перебувати в Україні більше ніж 90 днів, варто подумати про оформлення посвідки на тимчасове або постійне проживання в Україні, про що можна прочитати тут.

Amending Rules for Employment of Foreigners in Ukraine
Expatpro | 21 Жовтня, 2020

Зміни в процедурі отримання дозволу на роботу

Більше прозорості, але нові питання для експатів. Що змінилося в дозволі на роботу і проживання в Україні?

23 травня 2017 року український парламент проголосував за Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій “. Закон вступає силу 27 вересня 2017 року. Згідно положень цього правового акту, вся процедура легалізації іноземних громадян буде суттєво змінена. Нові правила спрямовані не тільки на спрощення всієї процедури отримання правового статусу для іноземних громадян, а також роблять весь процес прозорішим для захисту інтересів потенційних інвесторів, і зменшення бюрократичного навантаження та встановлення чітких рамок у повноваження державних органів.

НОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН

 

Перша суттєва зміна з кінця вересня будь-який український роботодавець може найняти іноземного громадянина без необхідності надання будь-яких підтверджень щодо неможливості залучення до роботи українських громадян. У той же час, іноземні наймані працівники мають отримувати заробітну плату, яка становить 10 мінімальних заробітних плат. Варто зазначити, що перелік документів, які необхідні для оформлення дозволу на застосування праці було скорочено, потрібні будуть лише загальні документи, такі як переклад паспорту, фотографії. Також, необхідно буде подавати засвідчений роботодавцем проект трудового договору. Довідки про відсутність судимості, дипломи про освіту, медичні довідки більше не вимагатимуть.

Встановлюються також нові строки, на які можна оформити дозвіл на застосування праці: відповідно до положень законодавства, дозвіл може бути оформлено на строк дії трудового договору, але не більш ніж на 3 роки (для роботодавців у сфері IT, власників бізнесу, працівників творчих професій та високооплачуваних іноземних професіоналів) та не більше 1 року для інших іноземних громадян. Дозвіл на застосування праці може бути продовжено необмежену кількість разів.

Зазначені зміни є позитивними та дійсно убезпечують інтереси як працівників, так і роботодавців гарантують стабільніше становище, зменшать строки і кількість необхідних звернень до державних органів. Варто зазначити, що зміни також передбачають і чіткі обмеження строків розгляду звернень та прийняття відповідних рішень: 7 робочих днів -– для вирішення питання про оформлення дозволу, 3 робочі дні -– для вирішення питання щодо продовження строку дії дозволу на застосування праці. Однією із найбільш прогресивних змін варто вважати запровадження нового механізму: якщо уповноважений орган знайде певні помилки у документах, які подаються для оформлення дозволу, він більше не відмовлятиме у оформленні дозволу, а призупинятиме розгляд із направленням відповідних зауважень заявнику. Заявнику встановлюється строк для усунення недоліків -– 7 робочих днів

“ПЕРЕВАГИ” ТА “ПЛЮСИ” НОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

Новий закон встановлює вимоги до мінімальної заробітної плати іноземних громадян, яка має становити 10 встановлених у законі розмірів мінімальних заробітних плат (станом на 2018 рік = 37 230 грн.) Зазначені вимоги не застосовуються до особливої категорії працівників, до яких належать учасники та засновники юридичних осіб в Україні, випускники з університетів, що включено до топ-100 у світових рейтингах, працівники творчих професій та IT-професіонали, заробітна плата яких може бути встановлена на будь-якому рівні, але не менше за мінімальну (3723 UAH).

Одна зі змін стосується збільшення розміру плати за отримання дозволу. У випадку оформлення 3-річного дозволу, розмір плати становить 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2018 р. = 10572 грн.) Аналогічний платіж доведеться заплатити у випадку продовження строку дії дозволу на застосування праці, що дещо “погіршує” становище роботодавців у порівнянні із попереднім порядком (нагадуємо, раніше плата за продовження строку дії дозволу на застосування праці не стягувалась).

ЗМІНИ У СФЕРІ ПРОЖИВАННЯ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ

 

Додається нова підстава для отримання посвідки на тимчасове проживання – так, інвестори в українську економіку (у формі внеску до статутного капіталу юридичної особи в Україні) матимуть право подавати документи для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні без необхідності працевлаштування у такій юридичній особі. Єдина вимога – розмір статутного капіталу має бути не менший ніж 100 000 EUR.

Строк для оформлення посвідки на тимчасове проживання складає 10 календарних днів (раніше строк розгляду становив не більше 15 календарних днів), а адміністративний збір трохи збільшується – до 20 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (як за оформлення, так і за продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання = 340 грн.)

Додається суттєва вимога до роботодавців іноземних громадян: необхідно буде доводити, що роботодавець має у штаті як мінімум трьох громадян України (які працюють не менше 6 місяців, що передують даті подання документів для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання) ЧИ, що роботодавець сплатив податки у розмірі не менше 50 мінімальних заробітних плат за останній фінансовий рік (2018 р. = 186 150 грн.) Насамкінець зазначимо, що зміни до законодавства у сфері працевлаштування та проживання іноземних громадян в Україні, встановлюють більш прості, прозорі, чіткі та менш бюрократичні процедури, проте які стали дорожчими.

Marriage in Ukraine
Expatpro | 14 Жовтня, 2020

Одруження в Україні

Що таке «шлюб» за законодавством України?

Відповідно до законодавства України, шлюб – це свідомий, рівноправний союз чоловіка та жінки, який прагне створити сім’ю, зареєстровану органом державної реєстрації актів цивільного стану (Реєстратора).
Чоловік і жінка, які проживають як сім’я без шлюбу, не вважаються подружжям.

Правове регулювання шлюбу

 

Закон України визначає порядок реєстрації шлюбу в Україні між громадянином України та емігрантом або особою без громадянства, а також шлюбу між емігрантами або особами без громадянства.
Згідно з чинним законодавством, експати та особи без громадянства мають рівні права та обов’язки щодо шлюбних та сімейних відносин.

Яких умов слід дотримуватися для вступу у шлюб?

 

Процедура одруження в Україні не є складною згідно із законом. Для реєстрації шлюбу в Україні необхідно дотримуватися таких умов:

– Наречений і наречена повинні досягти шлюбного віку (18 років, право на шлюб можна отримати за рішенням суду – за клопотанням, поданим особами, які досягли 16 років);
– Наречений і наречена не повинні одружуватися з іншою людиною;
– Існують певні обемеження, такі як: шлюб між братами і сестрами заборонений, між родичами прямої лінії, між усиновлювачем та дитиною).

Документи необхідні для шлюбу в Україні

 

Якщо порівнювати шлюб між громадянами України, то процедура шлюбу з іноземними громадянами в Україні набагато складніша.
Експати, які мають на меті зареєструвати свій шлюб в Україні, повинні надати реєстратору (департаменту Міністерства юстиції) такі документи:

1. Оригінал паспорта або інших зазначених документів (із зазначенням, що підтверджує законність їхнього перебування на території України, якщо інше не передбачено чинним законодавством України).
2. Якщо в паспорті відсутня інформація про шлюбний статус емігранта, емігрант повинен надати легалізовану довідку, що підтверджує, що він не вступає у шлюб, видану уповноваженим органом у країні походження емігранта з перекладом на українську мову.
3. Іноземні громадяни, які уклали шлюб раніше, зможуть зареєструвати повторний шлюб, лише якщо вони нададуть документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу. Наприклад, рішення суду про розірвання шлюбу, якщо воно є остаточним, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть партнера або інші документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, передбачені закордонним законодавством. Такі документи повинні бути видані уповноваженим органом та належним чином легалізовані з подальшим перекладом на українську мову.

Кроки для реєстрації шлюбу з іноземними громадянами

 

Процедура реєстрації закордонних шлюбів в Україні наступна:

1. Подання особистої заяви до Секретаря.
Якщо особа, яка намагається укласти шлюб, не може подати заяву особисто з поважних причин, її підпис під заявою повинен бути нотаріально посвідчений. Нотаріально завірену заяву подає представник, який діє на підставі нотаріально завіреної довіреності.
2. Реєстратор приймає заяву, роз’яснює заявникам їхні права та обов’язки, порядок реєстрації шлюбу, обов’язок надавати правильну інформацію та наслідки подання недостовірної інформації.
3. Фактична дата реєстрації шлюбу призначається на підставі погодження із заявниками. Як правило, шлюб із емігрантом реєструється після закінчення 1 (одного) місяця після подання заяви. Реєстрація шлюбу проводиться раніше з поважних причин, підтверджених документами (вагітність, серйозна хвороба тощо).
4. Шлюб реєструється в присутності обох заявників.

Порядок перевірки законності перебування іноземців в Україні

 

Основним моментом, який є важливим для реєстрації шлюбу з іноземним громадянином, є те, що емігрант з дня реєстрації шлюбу повинен перебувати в Україні на законних підставах.
Отримавши всі вищезазначені документи, начальник підрозділу Секретаріату надсилає запит Державній міграційній службі про підтвердження того, чи є перебування емігранта в Україні законним та з’ясовує кількість днів, які він має до виїзду з України.
На підставі результатів перевірок Державна міграційна служба видає висновок про легальне перебування іноземних громадян в Україні, повідомляючи про кількість днів законного перебування в Україні.

Термінова процедура шлюбу

 

Процедура одруження, коли чоловік і жінка, які прагнуть укласти шлюб, є громадянами різних країн, може бути як загальною, так і терміновою.
З 2016 року проект під назвою «Шлюб протягом дня» виконується у кількох містах України. Вартість такої послуги повинна становити від 2 500,00 грн (у робочі дні) до 3 500,00 грн у вихідні та святкові дні. Ця ціна також включає плату за послуги реєстратора та державне мито.

Для термінової процедури шлюбу необхідно укласти договір з інститутом (зазвичай це державна установа) та подати загальну заяву на реєстрацію шлюбу. Після оплати послуг та отримання всіх необхідних документів (висновок, виданий Державною міграційною службою, квитанції, угода, анкета, переклад паспорта) майбутнє подружжя подає заяву до підрозділу реєстратора Секретаріату (за місцем розташування інституту), де буде здійснюватися реєстрація шлюбу.
Після реєстрації шлюбу подружня пара отримує свідоцтво про шлюб.

Порядок оформлення візового договору після одруження

 

Після реєстрації шлюбу іноземний громадянин, у разі планування проживання в Україні, подає заяву на дозвіл на тимчасове проживання. Емігрант повинен виїхати з України для отримання візи нового типу “D” (на підставі свідоцтва про шлюб). Метою відвідування України є возз’єднання родини. Цю процедуру (повторного в’їзду) слід проводити, навіть якщо емігрант є громадянином країни, яка має безвізовий режим з Україною.

Постійне проживання в Україні

 

Шлюб з громадянином України є підставою для отримання дозволу на проживання в Україні. За два роки, перебуваючи у шлюбі з громадянином України, емігрант може отримати посвідку на постійне проживання, а пізніше – отримати громадянство України.

Якщо емігрант укладе шлюб з особою, яка не є громадянином України, але є емігрантом, який має дозвіл на постійне проживання, він зможе отримати такий дозвіл, не дотримуючись цих двох років. Але для того, щоб стати громадянином України за таких обставин, емігрант повинен чекати п’ять років, дотримуючись певних умов.

Шлюб за межами України

 

Шлюб між громадянином України та іноземними громадянами, зареєстрованим за її межами, вважається дійсним Україною. Цей шлюб не повинен реєструватися в Україні повторно. Хоча свідоцтво про шлюб, видане емігранту та громадянину України за межами його території, повинно бути належним чином засвідчене (легалізовано) у країні та перекладено на українську мову з нотаріальним посвідченням.

Розірвання шлюбу

 

Шлюб може бути розірваний в судовому порядку або позасудовим (через кабінети секретаря) залежно від певних обставин (спільних дітей та їхнього віку, мотивації сторін, визначеності дітей, аліментів та розподілу майнових питань).

Відділ сумісного майна

 

Майно, придбане подружжям у шлюбі, належить і дружині, і чоловікові, тобто є у спільній власності.

Таким чином, загалом у разі розірвання шлюбу майно подружжя ділиться між ними на рівні частини. У той же час окремою приватною власністю дружини або чоловіка є: майно, придбане до шлюбу, у шлюбі, але на підставі договору дарування або як спадщина, у шлюбі, але придбаному власними грошима , квартира або земельна власність, придбана в результаті приватизації.

Шлюбний договір

 

Подружня пара має можливість укласти шлюбний договір. Цей договір може бути укладений як до, так і після реєстрації шлюбу (у цьому випадку шлюбний договір діє з дня реєстрації шлюбу) та підлягає нотаріальному посвідченню. Шлюбний договір регулює майнові відносини подружжя, визначає їх майнові права та обов’язки.

How to register as a private entrepreneur in Ukraine?
Expatpro | 12 Жовтня, 2020

Як зареєструватися приватним підприємцем в Україні

Україна продовжує розробляти та вносити зміни до своєї правової системи, щоб зробити нашу країну привабливішою не лише для великого бізнесу, але і для малого. Наприклад, найпоширенішою формою ведення комерційної діяльності в Україні є ФОП, яке наразі є найпопулярнішою формою ведення малого та роботи у сфері ІТ-бізнесу, а також у  сфері надання послуг. За статистикою, в Україні зареєстровано понад 1 763 000 приватних підприємців (фізичних осіб-підприємців).

Стати приватним підприємцем (фізичною особою-підприємцем) в Україні є відносно простою справою.

Як правило, процедура складається з таких етапів:

1) Отримання ідентифікаційного номера платника податків в Україні;

2) Реєстрація як фізичної особи-підприємця у центрі надання адміністративних послуг (або у нотаріуса);

3) Відкриття банківського рахунку.

Відповідно до закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» фізичній особі-підприємцю, який є іноземним громадянином, будуть потрібні наступні документи:

  1. Паспорт (із засвідченим перекладом на українську мову);
  2. Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків;
  3. Заявка встановленої форми;
  4. Підтвердження адреси, за якою приватний підприємець зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності за своїм місцем проживання .

Згідно з Законом, адресою проживання є  адреса, за якою особа проживає постійно або тимчасово.

Усі особи, що легально перебувають на території України, повинні зареєструвати свою адресу проживання. Штамп із зазначенням адреси проживання проставляється в українських документах, таких як внутрішній паспорт громадянина України, посвідка на тимчасове/постійне проживання, посвідчення біженця, довідка про звернення за захистом в Україні. Таким чином, якщо особа не має одного з вищезазначених документів, не потрібно реєструвати місце проживання в Україні. Якщо особа має за мету стати приватним підприємцем – цілком достатньо буде договору оренди або купівлі-продажу.

Фізичні особи-підприємці мають право обрати спрощену систему оподаткування та сплачувати Єдиний податок в розмірі 5% від суми валового доходу своєї підприємницької діяльності (макс. 7 млн. грн.). Також обов’язковою є щомісячна сплата єдиного соціального внеску у розмірі 1100 грн.

Controlled Foreign Companies Tax Regulations
Expatpro | 3 Жовтня, 2020

Податкові норми підконтрольних іноземних компаній

Якщо Ви є резидентом України і маєте пасивний дохід від іноземних компаній, перевірте, чи застосовуються до Вас нові податкові норми.

Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України № 1210, прийнятий Верховною Радою України та затверджений у січні, був остаточно підписаний Президентом 21 травня 2020 року. Серед інших змін до українського законодавства, були введені норми Контрольованих Іноземних Компаній (КІК).

Норми КІК є інструментом податкових органів щодо запобігання агресивній податкові оптимізації та зміні податкової бази. Ці норми визначають, що якщо резидент певної юрисдикції має вирішальний контроль над суб’єктом господарювання, який оформлений у юрисдикції з надзвичайно низькою ставкою податку на прибуток, то доходи такого суб’єкта господарювання повинні декларуватися та оподатковуватися в юрисдикції особи, що має вирішальний контроль.

Платником податку на прибуток КІК є особа, яка має такий контроль.

 

Компанія вважається такою, що контролюється фізичною особою – резидентом України, у випадках, коли:

1) фізична особа-резидент України володіє в Компанії часткою, яка становить понад 50%;

2) фізична особа-резидент України володіє в Компанії часткою, яка становить більше 10%, за умови, що кілька фізичних осіб-резидентів спільно володіють в такій Компанії часткою, яка становить понад 50%;

3) фізична особа-резидент України здійснює оперативний контроль над іноземним суб’єктом господарювання (КІК) самостійно або спільно з іншими фізичними особами-резидентами.

Зверніть увагу, дохід КІК звільняється від оподаткування, якщо:

– є діюча угода про уникнення подвійного оподаткування та/або угода про обмін податковою інформацією між Україною та країною, де знаходиться КІК

ТА

– КІК сплачує податки на прибуток (і ставка становить не менше 13%)

АБО

– частина пасивного доходу КІК становить не більше 50%. У той же час таких пасивних доходів може бути більше, за умови, що така компанія має достатні ресурси для здійснення своєї господарської діяльності (персонал, власний статутний капітал тощо) та використовує капітал у господарській діяльності, що приносить активний дохід.

Крім того, дохід КІК не оподатковується за наступних умов:

– загальний дохід усіх КІК, що контролюються однією особою (з усіх джерел) не перевищує 2 млн. євро на кінець звітного періоду;

– КІК є публічною компанією, акції якої продаються на визнаній фондовій біржі;

– КІК є організацією, яка, згідно із законодавством відповідної іноземної юрисдикції, займається благодійною діяльністю і не розподіляє дохід на користь своїх засновників (учасників).

Контролюючі особи зобов’язані подати звіт до податкової служби про підконтрольні іноземні компанії одночасно зі щорічною декларацією про майно та доходи, або декларацією про податок на прибуток підприємств за відповідний календарний рік, у електронній формі з електронним підписом, згідно із законом про електронний документообіг. Форма звіту затверджується Міністерством Фінансів. Наразі така форма звіту у розробці.

Будь ласка, зауважте, що навіть якщо дохід КІК звільняється від оподаткування, контролююча особа все одно має подати звіт до податкових органів. Контролююча особа повинна вказати у податковому звіті причини звільнення від сплати податку. У цьому випадку контролююча особа звільняється від обов’язку обчислювати прибуток Контрольованої Іноземної Компанії. Водночас, усі інші частини податкового звіту мають бути заповненими.

Новий закон передбачає відповідальність за такі порушення:

– не подання контролюючою особою звіту про КІК;

– несвоєчасне подання звіту;

– неможливість контролюючої особи розкрити деяку інформацію у звіті про КІК.

Жодних штрафних санкцій та штрафів під час визначення та розрахунку прибутку від КІК за період 2021-2022 роки не передбачено. У подальшому, закон передбачає застосування штрафу у розмірі, що залежить від виду порушення: від 50 до 1000 розмірів прожиткового мінімуму (поточний прожитковий мінімум становить 2197 грн).

Норми КІК набувають чинності 1 січня 2021 року, тому, всі учасники господарських товариств та акціонери все ще встигають перевірити, чи застосовуються такі норми до них, та підготуватися до виконання всіх формальностей.

Private Entrepreneurship
Expatpro | 2 Жовтня, 2020

Фізична особа-підприємець (ФОП)

Фізична особа-підприємець (ФОП) в Україні – це суб’єкт господарювання, який має право виконувати роботи або надавати послуги як незалежний підрядник.

Реєструючись як фізична особа-підприємець, особа має обрати види діяльності та відповідну податкову систему.

Процедура реєстрації

Будь-яка дієздатна особа, незалежно від громадянства, може зареєструватися як Фізична особа- підприємець (ФОП) в Україні. Місце проживання фізичної особи в Україні не впливає на місце реєстрації як ФОП. Тому особа може зареєструватися у будь-якому органі реєстрації в Україні (чи то в нотаріальній конторі, або в центрах адміністративних послуг). Реєстрація займає до 24 годин після подання документів.

До того ж, можна зареєструватись як ФОП через Інтернет: у цьому випадку заявник повинен мати електронний цифровий підпис.

Податки на ФОП 

ФОП провадить свою діяльність за обраною системою оподаткування: загальною або спрощеною.

Загальна система оподаткування передбачає сплату 18% податку на чистий прибуток. Крім того, ФОП повинен сплатити 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску з чистого прибутку до Пенсійного фонду. Реєстрація особи, як платника ПДВ є обов’язковою, якщо річний оборот сягає 1 000 000 гривень (в Україні ПДВ становить 20%).

Спрощена система оподаткування передбачає сплату єдиного податку залежно від обраної групи платників єдиного податку та застосовується з обмеженнями на діяльність (останнє означає, що деякі види діяльності заборонені для оподаткування за спрощеною системою). Отже, ФОП може обрати одну з чотирьох груп системи сплати єдиного податку:

1) ФОП першої групи сплачує фіксований податок (210 грн. на місяць у 2020 р.), здійснює виключно роздрібний продаж товарів та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, має річний дохід до 1 000 000 грн., та не використовує працю найманих осіб;

2) ФОП другої групи сплачує фіксований податок (944 грн. на місяць у 2020 р.), здійснює продаж та/або виробництво товарів, надання послуг (виконання робіт) виключно населенню та/або платникам єдиного податку, має річний дохід до 5 000 000 грн., та не більше 10  співробітників. Такі ФОП можуть працювати з/надавати послуги суб’єктам господарювання, які використовують спрощений режим оподаткування, або лише фізичним особам;

3) ФОП третьої групи має річний дохід до 7 000 000 грн., не має обмежень щодо кількості працівників, та сплачує єдиний податок у розмірі 3% прибутку (для платника ПДВ) або 5% прибутку (для особи, що не є платником ПДВ);

4) ФОП четвертої групи – власники фермерських господарств, розмір ставки податку яких залежить від типу землі.

ФОП зазвичай обирають третю групу платників єдиного податку, що дозволяє їм зручно вести облік, виконувати роботи та надавати послуги з експорту (товарів, робіт), або будь-які інші послуги будь-якій юридичній особі або ФОП.

Зверніть увагу на те, що існують обмеження у формі сплати для платників єдиного податку: вона може здійснюватися виключно готівкою (готівкою та/або банківською операцією).

Додатково щомісяця сплачується єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду в розмірі 22% від мінімальної заробітної плати, яка з вересня 2020 році складає 1100грн.

Варто зазначити, що якщо ФОП отримує платежі готівкою (POS-термінали також розглядаються як готівкова операція) та сума доходу перевищує 1 000 000 грн., то ФОП має встановити спеціальний касовий апарат.

Основним фактом проти провадження діяльності як ФОП є те, що ФОП несе відповідальність всім своїм майном.

ФОП чи Найманий працівник 

Значна кількість компаній, особливо ІТ-компанії, з метою оптимізації податкового навантаження, часто використовують схему, згідно з якою певний спеціаліст залучається до роботи як ФОП, замість того, щоб наймати його працівником. Таким чином роботодавець значно зменшує податкове навантаження та уникає певних зобов’язань, покладених на нього трудовим законодавством (щорічна відпустка, відпустка по вагітності та пологах, відпустка по догляду за дитиною, гарантії при звільнені тощо). Існує ризик того, що відносини між особою та компанією будуть визнані дійсними трудовими відносинами. Що, як наслідок, призведе до штрафу для «роботодавця».

Слід зазначити, що законодавство щодо діяльності ФОП змінюється. Процедура реєстрації та система оподаткування для ФОП постійно спрощуються та вдосконалюються. Часті зміни відбуваються в оподаткуванні, вводяться у застосування спеціальні касові апарати.

Різноманітні заходи зменшують вплив ФОП на зменшення надходжень до бюджету, наприклад, кілька з нещодавно повідомлених:

  • затвердження критеріїв, які б встановлювали фактичні трудові відносини між ФОП та компанією;
  • запровадження п’ятої групи платників спрощеної системи оподаткування для ІТ-спеціалістів (що передбачає незначне збільшення до 5% ставки податку для ФОП в ІТ-сфері, 1,5% військового збору та вищу ставку єдиного соціального внеску (22% від суми двох мінімальних зарплат, у 2020 р. ця сума дорівнює 2078,12 грн.) та спеціального внеску у фонд розвитку, що збільшується з 1% у 2020 р. до 5% у 2024 р. для сплати щорічно);
  • заборона ФОП надавати будь які послуги (у цьому випадку схеми уникнення трудових відносин припинять своє існування).