Зміни до законодавства про імміграцію: проект Закону №6516

18.07.2023 року Президентом України було підписано закон про внесення змін до Закону України “Про імміграцію”. Зміни наберуть чинності через три місяці з дня офіційного опублікування.

Основні зміни оновленого законодавства про імміграцію:

 

Розширення переліку осіб, що можуть подати документи для отримання дозволу на імміграцію

У змінах передбачається можливість подання документів для отримання дозволу на імміграцію особам, які проживали в Україні безперервно останні 5 років на основі посвідки на тимчасове проживання, отриманій на підставі частин 4-12 статті 4 Закону України «Про статус іноземців та осіб без громадянства». Тобто особи, які протягом останніх 5 років навчалися, працювали, волонтерили, проповідували та проживали в Україні отримали право подати документи на дозвіл на імміграцію.
Для того, щоб проживання в Україні вважалося безперервним потрібно не залишати Україну більше ніж на 90 днів разово, а у сукупності відсутність в Україні за рік не може перевищувати 180 днів.
Не вважатиметься порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування, за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.
Члени сімʼї висококваліфікованих спеціалістів та робітників зможуть мігрувати в рамках загальної квоти, встановленої Кабінетом Міністрів України. Тобто один з подружжя та діти іммігранта можуть подати документи разом із ним для отримання дозволу на імміграцію у разі їхнього спільного в’їзду та перебування на території України.
В інших випадках чоловік (дружина) іммігранта зможуть подати заяву на дозвіл на імміграцію лише у разі перебування в шлюбі з іммігрантом понад два роки.

Скорочення термінів розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію

Відтепер заяви про надання дозволу на імміграцію будуть розглядатися протягом 6 місяців, а не 1 року. Однак, строк розгляду все ще залишатиметься 1 рік для заяв про надання дозволу на імміграцію, поданих через дипломатичні установи.

Процедура перевірки фіктивності шлюбу у процесі розгляду документів для отримання дозволу на імміграцію

Законом передбачено, що разом із заявою для надання дозволу на імміграцію на підставі возз’єднання сім’ї із громадянином України або іноземцем, який вже має посвідку на постійне проживання, особа зобов’язана подати згоду на проведення перевірки фіктивності шлюбу. Член подружжя, з яким іноземець «возз’єднується» також має надати таку згоду. Вимоги до згоди поки законодавством не визначено.
Перевірки будуть здійснюватися ДМС України. Законом передбачено, що перевірки будуть у формі співбесід та письмових тестів.
За наслідком проведення процедури перевірки, факт перебування особи у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнаватиметься підставою для надання дозволу на імміграцію за таких обставин:

  • – один із подружжя отримав матеріальну компенсацію в обмін на надання вільної згоди на укладення шлюбу, якщо це не є обов’язковим при укладенні шлюбу за межами України, відповідно до права іноземної держави;
  • – подружжя не проживає спільно та не пов’язане спільним побутом;
  • – подружжя не зустрічалося або не спілкувалося до укладення шлюбу;
  • – подружжя не спілкується зрозумілою для обох мовою;
  • – один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не було визнано підставою для надання дозволу на імміграцію;
  • – кожний із подружжя не володіє інформацією про дані іншого з подружжя особистого характеру (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань);
  • – відмова особи від особистої присутності її чоловіка або дружини під час подання нею заяви про надання дозволу на імміграцію;
  • – відмова кожного з подружжя від надання письмової згоди на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки.

 

Збільшення адміністративного збору

До набрання чинності Законом плата за оформлення та видачу дозволу на імміграцію становитиме 179,74 грн. Проектом Закону передбачено, що збір становитиме 0.5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тобто станом на 2023 рік – 1342 грн. Також передбачено, що разі подання документів на дозвіл на імміграцію через дипломатичні установи справляється консульський збір у розмірі, який встановлюється Міністерством закордонних справ України.

Розширено перелік підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію

 

Новими підставами для відмови в дозволі на імміграцію є:

  1. 1) рішення суду про визнання шлюбу недійсним на підставі його фіктивності;
  2. 2) не проходження перевірки «фіктивності» шлюбу міграційною службою;
  3. 3) не підтвердження законності перебування на території України;
  4. 4) неподання всіх передбачених Законом документів;
  5. 5) притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за незаконне перетинання чи спробу незаконного перетинання державного кордону;
  6. 6) порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них;
  7. 7) порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
  8. 8) невиконання рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення;
  9. 9) невиконання майнових зобов’язання перед державою, фізичними чи юридичними особами.

Встановлення строку звернення із заявою про оформлення посвідки на постійне проживання

З моменту отримання дозволу на імміграцію іноземець матиме, як і раніше 1 рік на подання документів для отримання посвідки на постійне проживання в Україні. Але цей строк обмежується строком законного перебування/проживання іноземця в Україні, адже зазначається, що він подати документи для отримання посвідки на постійне проживання не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення його довгострокової візи або його тимчасового перебування/проживання.
Тобто для подання документів на постійну посвідку іноземець повинен буде враховувати, як строк дії дозволу на імміграцію, так і строк дії своїх діючих документів для проживання в Україні (строку перебування, візи або посвідки на тимчасове проживання).

Оновлення процедури вилучення посвідки на постійне проживання та примусового повернення у разі скасування дозволу на імміграцію

У разі скасування дозволу на імміграцію скасовується посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу. Також разом із прийняттям рішення про скасування дозволу на імміграцію міграційною службою приймається рішення про примусове повернення. Всі три рішення мають бути прийняті одночасно та протягом 5 календарних днів направлені рекомендованим листом іноземцю, стосовно якого вони прийняті, або мають бути вручені йому особисто.
Скасована посвідка вилучається міграційною або прикордонною службою.
У рішенні про примусове повернення визначається строк виїзду за кордон. Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню.
Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, виконання рішення про її примусове повернення призупиняється до набрання рішенням суду законної сили.
У разі визнання судом протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання дозвіл на імміграцію вважається чинним та є підставою для звернення за отриманням посвідки на постійне проживання у порядку обміну.
У разі скасування дозволу на імміграцію за заявою самого іноземця, він повинен виїхати протягом місяця з дня отримання рішення про скасування дозволу на імміграцію. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає примусовому поверненню чи видворенню.

Затулко Катерина, старший юрист, адвокат