Блог

Відтепер іноземці та особи без громадянства, які уклали контракт на проходження військової служби, зможуть отримати посвідку на тимчасове проживання на весь строк дії контракту, плюс три місяці після його припинення. Закон має уточнити перелік документів, на підставі яких оформлюється така посвідка.

Окремо передбачена можливість подання паспортного документа з простроченим строком дії або такого, що підлягає обміну. Це допускається у випадках, коли за отриманням нового паспорта особа повинна звертатися до органів держави, яка здійснила збройну агресію проти України або не визнає її територіальну цілісність і суверенітет.

Для іноземців та осіб без громадянства, які уклали контракт на військову службу ще до набрання чинності цим законом, встановлено перехідний період. Вони мають звернутися за оформленням посвідки на тимчасове проживання протягом шести місяців з дня набрання законом чинності, а до того часу вони можуть і надалі використовувати військовий квиток для підтвердження законності свого перебування.

До іноземних воїнів, що будуть одокументовані посвідкою на тимчасове проживання, не будуть застосовуватися вимоги щодо реєстрації місця проживання.

Також законом скорочено строки набрання чинності змінами, що стосуються реалізації права на набуття та збереження громадянства України, а Кабінету Міністрів надано до трьох місяців для ухвалення необхідних підзаконних нормативно-правових актів.

Водночас закон уточнює обсяг соціальних гарантій для іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу в Україні – Закон про соціальний і правовий захист військовослужбовців не застосовується до них у повному обсязі, проте за такими воїнами зберігається право на надання відпусток, грошове та медичне забезпечення.

Запроваджені зміни спрямовані на спрощення легального перебування іноземних військовослужбовців в Україні та створення більш зрозумілих і справедливих умов проходження служби.

Очікуємо публікації остаточного тексту закону після підписання Президентом України для надання більш детального аналізу.

19 листопада 2025 року Уряд прийняв постанову, яка має врегулювати це питання. Відтепер повноваження щодо видачі подань для оформлення посвідок на тимчасове проживання іноземним журналістам передано Державному комітету телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо).

Ця зміна відкриває шлях для іноземних кореспондентів до отримання посвідок та розв’язує проблему, яка значно ускладнювала їхню професійну діяльність в Україні протягом останнього року.

18 листопада 2025 року Прем’єр-міністр України подав до Верховної Ради України проект закону №14230 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави».

Відповідно до цієї законодавчої ініціативи, за наявності подвійного громадянства не можна займати такі посади:

• народний депутат України та його помічники;
• члени Кабінету Міністрів України;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (Омбудсман);
• Уповноважений із захисту державної мови;
• голова та члени Центральної виборчої комісії (ЦВК) та члени виборчих комісій;
• голови місцевих державних адміністрацій та їхні заступники;
• працівники СБУ;
• голова НАЗК;
• член політичної партії;
• державні службовці категорій «А–В», якщо юрисдикція державного органу поширюється на всю Україну (наприклад, Державна податкова служба України, Державна митна служба України тощо);
• державні службовці категорії «Б», якщо юрисдикція державного органу поширюється на територію однієї чи кількох областей або міст (наприклад, ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області);
• державні службовці категорії «В», якщо юрисдикція державного органу поширюється на територію однієї чи кількох областей або міст на посадах, пов’язаних із: кіберзахистом, державною таємницею, роботою з персональними даними, управлінням персоналом, обороною, мобілізаційною підготовкою, референдумами, виборами органів державної влади, місцевими містобудівними програмами та документацією, внутрішнім аудитом;
• посади 1–6 категорій служби в органах місцевого самоврядування.

Наявність другого громадянства, окрім громадянства України, стане підставою для звільнення з цих посад, а також для звільнення з військової служби.

05 листопада 2025 року Кабінет Міністрів України затвердив список країн, з якими дозволено подвійне громадянство. Громадяни цих держав можуть набувати громадянство України без виходу зі свого, а громадяни України — зберігати українське громадянство під час отримання громадянства зазначених країн.

На даний момент список містить п’ять держав:

• Канада
• Федеративна Республіка Німеччина
• Республіка Польща
• Сполучені Штати Америки
• Чеська Республіка

Нагадаємо, що список може змінюватися та доповнюватися в майбутньому, відповідно до критеріїв визначених КМУ. Сподіваємось, що найближчим часом перелік країн, з якими дозволене подвійне громадянство, буде розширено з урахуванням цих критеріїв.

Працевлаштування іноземців в Україні — це процедура, яка завжди супроводжується низкою юридичних формальностей. Однією з ключових умов, яка передує укладанню трудового договору із іноземним громадянином, є отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Зазвичай за видачу такого дозволу справляється плата, розмір якої залежить від строку дії дозволу.

Для окремих категорій іноземців законодавство України передбачає винятки. Зокрема, роботодавці, які мають намір працевлаштувати іноземців та осіб без громадянства, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії росії проти України, звільняються від обов’язку сплачувати таку плату.

Хто може скористатися пільгою

Іноземці та особи без громадянства, які перебували у складі добровольчих формувань, Збройних Сил України чи інших військових підрозділів, що здійснювали відсіч агресії.

Це положення закріплене у Законі України «Про зайнятість населення». Воно є частиною державної політики, спрямованої на підтримку осіб, які брали участь у захисті України. Фактично, законодавець визнав, що іноземці та особи без громадянства, які стали на захист нашої держави, заслуговують на додаткові гарантії у сфері працевлаштування.

Для того, щоб скористатись пільгою, необхідно мати офіційне підтвердження участі у відсічі збройної агресії. Без такого документа скористатися пільгою неможливо. Закон передбачає, що відповідний центр зайнятості самостійно перевіряє, чи може бути надано таку пільгу, проте рекомендуємо сприяти центрам зайнятості і надавати додаткові відомості при зверненні за дозволом.

У звʼязку із імплементацією інституту множинного громадянства в Україні, 8 жовтня 2025 року урядом затверджено критерії визначення держав для громадян яких Україна запровадить подвійне (множинне) громадянство. Ці критерії набудуть чинності 16 січня 2026 року.

Перелік держав буде затверджуватися окремою постановою Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ (МЗС).

На що орієнтуватиметься МЗС?

При поданні держав для внесення до переліку МЗС має враховувати наступні критерії:

• членство держави в ЄС;
• санкційна політика: застосування державою обмежувальних заходів (санкцій) у зв’язку із збройною агресією проти України;
• членство держави у Групі семи (G7);
• підтримка незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
• позиція держави під час голосування за рішення/резолюції в міжнародних організаціях з питань, пов’язаних з Україною;
• наявність відносин стратегічного чи іншого виду партнерства;
• рівень та перспективи розвитку двосторонніх відносин;
• фінансова підтримка України;
• інші критерії, які можуть мати суттєвий вплив на забезпечення національних інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики.

В постанові також зазначено, що можливе також виключення держави з цього переліку. Поки невідомо, які правові наслідки таке виключення буде нести для громадян цих держав, які на момент виключення матимуть подвійне громадянство.

Хто має право на подвійне громадянство згідно з новим законом?
Лише особи, які підпадають під випадки, визначені законом – це народження, усиновлення, шлюб з іноземцем, або набуття громадянства країн зі спеціального списку Кабміну.

Чи діє закон для громадян Росії та Білорусі?
Ні, громадяни країн-агресорів і країн-окупантів під дію закону не підпадають.

Чи можна втратити українське громадянство, маючи інший паспорт?
Так, якщо добровільно отримати паспорт держави, що не включена до «дружнього» списку Кабміну.

Чи дозволено подвійне громадянство всім громадянам?
Ні, більшість громадян мають дотримуватися суворих вимог та винятків, визначених законом.

Чи є додаткові обмеження для держслужбовців та суддів?
Так, подвійне громадянство для держслужбовців і суддів не дозволяється.

Чи змінює закон правила оподаткування, пенсій чи військового обов’язку?
Ні, ці сфери залишаються незмінними.

Як можна відновити українське громадянство після еміграції?
Закон запроваджує спрощені механізми повернення громадянства для представників діаспори.

Що таке «дружній список країн» і хто його визначатиме?
Перелік країн визначатиме Кабінет Міністрів України окремо.

За чинним законодавством, іноземні волонтери та гуманітарні працівники, для того, щоб перебувати в Україні понад 90 календарних днів мають отримати спочатку візу типу Д. Для цього іноземцю необхідно виїхати з України до закінчення безвізового 90-денного строку та звернутися до закордонної дипломатичної установи України. Тільки після отримання візи, іноземці можуть приїхати в Україну та оформити посвідку на тимчасове проживання.

Тож, автори проекту Закону мають на меті полегшити умови для діяльності іноземних волонтерів та гуманітарних працівників в Україні.

А саме, в законопроекті №13071, який проходить наразі етап узгодження комітетів ВРУ, зазначається наступне:

• на період воєнного стану та протягом 1 року з дня його припинення, волонтери та гуманітарні працівники* зможуть отримувати посвідку на тимчасове проживання без оформленої візи типу Д.
• волонтери та гуманітарні працівники*, які прибули до України після 24 лютого 2022 року та звернулись із заявою на отримання посвідки на тимчасове проживання протягом 60 днів з моменту ухвалення цього закону, вважаються такими, що тимчасово на законних підставах перебувають на території України.

*Під гуманітарними працівниками розуміються іноземці, які прибули в Україну для роботи у відокремлених підрозділах іноземних юридичних осіб зареєстрованих отримувачами гуманітарної допомоги відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу».

• Інструкцію щодо проведення іспитів
• Програму з основ Конституції України
• Програму з історії України
• Графік складання іспитів
• Тестові завдання з основ Конституції України
• Тестові завдання з історії України
• Посібник для підготовки іноземців та осіб без громадянства, які мають намір бути прийнятими до громадянства України

Нагадуємо, що крім сертифіката зі знання історії та Конституції для подачі документів на прийняття до громадянства України також вимагається сертифікат зі знання Української мови, виданий Національною комісією зі стандартів державної мови.

24 серпня 2024 року Президентом підписано Закон України №3897-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які беруть участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України”. Більшість положень набуває чинності з листопада 2024.

Загалом, запропоновані зміни спрямовані на іноземців та осіб без громадянства, залучених до протистояння військовій агресії рф. Нагадаємо, що негромадяни України дійсно ризикують, доєднуючись до лав Збройних Сил, адже деякі держави вважають добровільну військову службу в іншій країні злочином, а в певних випадках це може бути підставою для втрати громадянства.

Не можемо сказати, що законодавство щодо іноземців кардинально змінилося Законом №3897-IX. Втім, внесено положення, що для багатьох полегшать шлях до отримання бажаного міграційного статусу в Україні.

З найголовнішого:  спрощено порядок прийняття до громадянства, збільшено строк законного перебування військовослужбовців-контрактників, розширено коло осіб, які матимуть підстави отримання посвідки на тимчасове проживання (ПТП) й дозволу на імміграцію, врегульовано статус чоловіків/дружин загиблих воїнів, уточнено вимоги щодо подачі документів й врегульовано питання набуття українського громадянства громадянами рф та рб.

Законне перебування військових-контрактників

Раніше для військовослужбовців-іноземців та осіб без громадянства (ОБГ) (далі -військові-контрактники) припинення дії контракту означало обовʼязок покинути територію нашої країни впродовж 7 календарних днів. Для тих, щодо кого у країні їхнього громадянства було відкрито кримінальні провадження за службу в українській армії, а також громадян країн, що підтримують військову агресію рф, таке повернення було великим ризиком. Відсутність “буферного строку”, якого б вистачило на більше, аніж просто збір речей, не давало достатньо часу на планування свого майбутнього й, банально, на відпочинок після служби.

Тепер Закон надає можливість легального перебування на території України протягом 3 місяців після припинення контракту військовослужбовця.

Шлюб з військовими-контрактниками

Другий з подружжя особи, що служить у ЗСУ, ДССТ чи Нацгвардії тепер матиме підстави для отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі воззʼєднання сімʼї. При чому, на відміну від більшості іноземців, їм не доведеться отримувати довгострокову візу. Потенційно, для таких сімей це зменшення видатків та економія витраченого на міграційні питання часу.

Втім, нагадаємо, що в таких випадках перебування другого з подружжя буде залежати від міграційного статусу їхнього партнера. Тому, наприклад, обовʼязок партнера покинути країну внаслідок закінчення контракту та проходження 3 місяців законного перебування означатиме те саме і для партнера.

Добровольці у період воєнного стану

Законодавець і раніше визначав окрему категорію іноземців та осіб без громадянства – добровольців під час проведення антитерористичної діяльності або у межах відсічі агресії рф на території ОРДЛО.

Закон №3897-IX вперше вводить нову для міграційного права категорію осіб, тепер умовно “добровольців з 24.02.2022 року”. Ними є ті, хто у період з 24 лютого 2022 року:

“надають/надавали стрілецьку, тактичну, радіотехнічну, вибухотехнічну, медичну та іншу допомогу підрозділам ЗСУ, НГУ, у тому числі підрозділам територіальної оборони, добровольчих формувань територіальних громад, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, та спільно з такими підрозділами беруть/брали участь у виконанні бойових або службових завдань протягом не менше шести місяців”.

У цю категорію не входять військовослужбовці-контрактники.

Для добровольців створено сприятливі умови: вони матимуть право на отримання посвідки на тимчасове проживання строком на 4 роки за наявності подання Міністерства оборони України або Міністерства внутрішніх справ України.

Покращення стану колишніх військових-контрактників

Законом замість широкого формулювання “проходили військову службу” нарешті уточнено поняття колишніх військовослужбовців. У період воєнного стану це люди,  контракт яких припинено у звʼязку з досягненням граничного віку перебування на військовій службі чи за станом здоровʼя на підставі висновку ВЛК. У інші періоди – мирний час та період особливого стану – такими людьми вважатимуться й ті, у кого просто закінчився контракт.

Якщо раніше законодавство здебільшого виділяло чинних військовослужбовців як категорію людей, які потребують мʼякших умов, то тепер такі умови розширені й на тих, хто закінчив свою службу. З припиненням контракту складнощі, які служба могла викликати в країні громадянства, не зникають, тому держава має піти назустріч.

Наприклад, тепер колишні військовослужбовці-контрактники з державною нагородою при прийнятті до громадянства будуть в тих умовах, що і їх нагороджені колеги, які продовжують служити. Зважаючи на підстави звільнення зі служби (досягнення граничного віку та проблеми зі здоров’ям) таке “урівняння” є справедливим.

Близькі загиблих на війні

Попереднім законодавством ніяк не регулювалося питання другого з подружжя та дітей/підопічних загиблих військових – їхній статус не був захищеним. Фактично, це означало, що особа втрачає не тільки найближчу людину, а й право проживати в країні, де вона облаштувала своє життя.

Тепер партнери зможуть іммігрувати незалежно від строку перебування у шлюбі (за звичайної процедури пара має перебувати у шлюбі понад 2 роки). .  Імміграція таких осіб відбувається поза квотою, а також в вони звільнені від обовʼязку подавати довідки про стан здоровʼя та про відсутність судимості.

Спрощення прийняття до громадянства

По суті військовослужбовців-контрактників звільнили від виконання деяких вимог для прийняття до громадянства.

Законодавець, розподіляючи нові умови, керувався оцінкою “вкладу” особи в захист країни: ті, хто пожертвував своїм здоровʼям, наприклад, матимуть менше обовʼязків при прийнятті до громадянства:- звільнених зі служби за станом здоровʼя при прийнятті до громадянства не будуть перевіряти на безперервне проживання на території України взагалі. Фактично, строк проживання на території України – один з найважливіших критеріїв у цій процедурі – не матиме значення при розгляді таких справ.

–  чинні та колишні (у разі припинення контракту за станом здоровʼя) військовослужбовці не матимуть отримувати дозвіл на імміграцію для прийняття у громадянство.

– нагороджені державною нагородою, звільняються від обовʼязку підтверджувати наявність законних джерел для існування.

– військові-контрактники, що отримали українське громадянство під час воєнного стану і підписали зобов’язання скласти відповідні іспити, можуть виконати це зобов’язання протягом двох років після завершення або скасування воєнного стану.- “добровольці з 24.02.2022 року” також не зобовʼязані отримувати дозвіл на імміграцію й матимуть підстави для прийняття до громадянства при умові постійного проживання на території України протягом 3 років (при 5 роках, передбачених загальною процедурою).

Припинення іноземного громадянства: декларація замість зобов’язання

З початку повномасштабного вторгнення зʼявлялося все більше судових справ проти осіб, що не виконали умови зобовʼязання припинити іноземне громадянство. Часто іноземці з обʼєктивних причин не могли припинити попереднє громадянство. Заважало ігнорування органів країни походження чи політичні переслідування проти них. Зазначимо, що наслідком невиконання зобовʼязання є втрата тільки що набутого громадянства України. Критичною донині є ситуація  для громадян рф та рб, які взяли до рук зброю для боротьби проти країни-агресора.

Новим законом розширено категорію людей, що можуть подати декларацію про відмову від іноземного громадянства – документ, що засвідчує лише відмову від громадянства (підданства), а не обовʼязок це зробити.

За новим законом, декларацію про відмову від іноземного громадянства можуть подати:

• військові-контрактники (чинні та колишні);
• подружжя та діти/підопічні загиблих при виконанні службових військовослужбовців ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту або НГУ;
• “добровольці з 24.02.2022 року”.

До того ж, декларацію про відмову від іноземного громадянства за умови набуття громадянства у період з 01.01.2018 року по 25.08.2024 року, зможуть подати:

• чинні та колишні військові-контрактники;
• люди, що мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
• чинні військові-контрактники, який було нагороджено державною нагородою;
• “добровольці після 24.02.2022 року”;
• громадяни держави-агресора або держави-окупанта, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні мотиви
• другий з подружжя таких осіб та їхні діти.

Читайте також: Подвійне громадянство: зміни та реальність

Протерміновані документи

Іншою позитивною зміною Закону України №3897-IX є можливість подачі паспорту, що підлягає обміну чи є протермінованим. Втім, така опція доступна у випадках, якщо для отримання нового людині доведеться звернутися до органів країни, що вчинила акт збройної агресії проти України, не визнає територіальну цілісність та суверенітет України, відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України (зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262).

Країн, що були проти згаданої резолюції, було 11: Росія, Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве та Венесуела.

*На жаль, одне з посилань на норму є хибним, що створило таку собі категорію осіб-привидів. Можливо, маючи на увазі тих, хто безперервно проживає в Україні більше 5 років на підставі посвідки на тимчасове проживання (пункт 11 частини 2 статті 4 Закону “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”), законодавець дав відсилку на неіснуючий пункт 11 частини 3 цієї статті. За відсутності своєчасного реагування парламенту, це посилання є недійсним. Ті, для кого передбачалося пом’якшення, не зможуть ним скористатись.

Захист необґрунтовано засуджених

Добровільна служба в українській армії може стати приводом для політично вмотивованих судових справ. Ми всі знайомі з випадками обвинувачення росіян в “екстремізмі” за донати на ЗСУ, годі й казати про прямий прояв опору державі-агресору – долучення до лав Збройних Сил.

Вчинення злочину проти людства, геноциду або інших злочинів, що є тяжкими або дуже тяжкими в Україні є підставою для відмови у прийнятті до громадянства – логічний крок для забезпечення безпеки у державі. Втім несправедливим кроком буде відмова у прийнятті до громадянства людям, щодо яких справи було сфабриковано.

Саме тому обвинувачення у вчинені зазначених злочинів, обумовлене політичними мотивами держави-окупанта, держави-агресора чи країни, що не визнає територіальну цілісність України, не буде підставою для відмови у прийнятті до громадянства України військових-контрактників, добровольців, а також тих, хто має визначні заслуги перед Україною чи прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.

Також, тепер добровольці не можуть бути примусово повернені в країну, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або відмовляється визнавати протиправність таких посягань.

Отже, Закон №3897-IX стає новим важливим кроком у створенні справедливих умов для іноземців та ОБГ, які захищають Україну: військових та їхніх близьких та добровольців.

Спрощення легалізації в Україні для тих, хто допомагає нам виборювати незалежність – це доцільний жест вдячності з боку держави.

Очікуємо на зміни підзаконних актів, що регулюють питання громадянства, імміграції та тимчасового перебування, адже саме у них конкретизуються нові положення Закону.

Залишились запитання? Наші юристи завжди готові допомогти Вам!

Зараз право на прийняття до громадянства мають особи, що безперервно проживали в Україні протягом останніх 5 років на підставі посвідки на тимчасове або постійне проживання. Винятком є ті, хто перебуває у шлюбі з громадянином України або проходить військову службу в Україні. Проект закону пропонує прибрати можливість прийняття до громадянства для осіб з тимчасовою посвідкою на проживання.

Для отримання громадянства тепер потрібно буде прожити в Україні 10 років: 5 років для отримання постійної посвідки (за відсутності інших підстав для її отримання) і ще 5 для подання документів на громадянство. Це робить процес значно довшим, ніж у багатьох європейських країнах, де умови стають навпаки більш м’якими. Наприклад, у Німеччині термін проживання для отримання громадянства цьогоріч зменшено з 8 до 5 років, а в окремих випадках — до 3 років.

Для осіб, які уклали шлюб з громадянином України, строк перебування у шлюбі для прийняття у громадянство, пропонується збільшити з 2 до 3 років.

Мовні іспити

На цей час іспити з мови, історії та основ Конституції є обов’язковими лише для осіб, що бажають бути прийнятими до громадянства України. Проект закону пропонує поширити цю вимогу також на осіб, які подаються на набуття громадянства, за винятком тих, хто отримує громадянство у спрощеному порядку, військових, дітей та недієздатних осіб.

Втрата громадянства

Проектом Закону пропонується повністю змінити підстави для втрати громадянства України. Так, набуття громадянства однієї з країн із визначено законом переліку вже не буде підставою для втрати громадянства України.

При цьому добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Україною державою-агресором або державою окупантом, або громадянства (підданства) іншої держави, яка не визначена як держава, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, буде підставою для втрати громадянства. Коментуючи цю норму у проекті Закону №10425 ГНЕУ зазначило, що за такого підходу створиться ситуація, коли іноземці, які набуватимуть громадянство України у спрощеному порядку, за вітчизняним законодавством матимуть право на законних підставах мати подвійне/множинне громадянство і користуватися всіма права і свободами громадянина України, в той час, як громадяни України, які набуватимуть громадянство інших держав, що не включені до переліку держав (прим. піддані яких можуть отримувати громадянство України в спрощеному порядку), підлягатимуть санкціям у вигляді втрати громадянства України. Експертами також підкреслено, що такі новели можуть розцінюватись як порушення принципу рівності громадян перед законом. Із зазначеним неможливо не погодитися.

Серед підстав втрати громадянства проектом Закону називається ще використання паспорту іноземної країни на території України, подання неправдивих відомостей/підроблених документів для отримання громадянства, проходження військової служби в державі-агресорі, вчинення злочину проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку або терористичного акту, а також нескладення особами, що набули громадянства України у спрощеному порядку, іспитів з мови, основ історії та Конституції України у встановлені строки. Останнє можна назвати плюсом цього проекту Закону у порівнянні з попередніми законодавчими ініціативами, адже законотворцем передбачено санкцію за нескладені іспити, чого не було прописано раніше.

На жаль, законопроект залишив поза увагою таке важливе питання як строки розгляду заяв про прийняття та припинення громадянства. Кінцеве рішення в обох випадках приймається Президентом України, і через відсутність будь-яких законодавчих механізмів впливу, ці заяви, за практикою, розглядаються більше 5-ти років.

Серед позитивних змін у проекті закону можна відзначити спрощення процедур для іноземців, які проходять військову службу за контрактом, а також для родин військовослужбовців.

Проект Закону №11469 відкриває можливість для введення інституту множинного громадянства в Україні, але водночас текст проекту містить ряд колізій та технічних помилок, які потребують вирішення. Важливо, щоб ці зміни були впроваджені з урахуванням принципів рівності та правової визначеності для всіх громадян України.

Першоджерело матеріалу – стаття у виданні The Page

Матеріал вперше опубліковано на ресурсі: https://jurliga.ligazakon.net/news/225268_proekt-zakonu-pro-mnozhinne-gromadyanstvo-anonsovan-zmni-ta-realnst

• • розширено перелік осіб, що можуть подати документи для отримання дозволу на імміграцію;
• • скорочено терміни розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію;
• • передбачено процедуру перевірки фіктивності шлюбів під час подання заяви на надання дозволу на імміграцію на підставі воззʼєднання сімʼї;
• • збільшено адміністративний збір за подання заяви про надання дозволу на імміграцію;
• • розширено перелік підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію;
• • встановлено строк звернення із заявою про оформлення посвідки на постійне проживання;
• • уточнено процедуру вилучення посвідки на постійне проживання та примусового повернення у разі скасування дозволу на імміграцію.

Розширення переліку осіб, що можуть подати документи для отримання дозволу на імміграцію

У змінах передбачається можливість подання документів для отримання дозволу на імміграцію особам, які проживали в Україні безперервно останні 5 років на основі посвідки на тимчасове проживання, отриманій на підставі частин 4-12 статті 4 Закону України «Про статус іноземців та осіб без громадянства». Тобто особи, які протягом останніх 5 років навчалися, працювали, волонтерили, проповідували та проживали в Україні отримали право подати документи на дозвіл на імміграцію.
Для того, щоб проживання в Україні вважалося безперервним потрібно не залишати Україну більше ніж на 90 днів разово, а у сукупності відсутність в Україні за рік не може перевищувати 180 днів.
Не вважатиметься порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування, за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.
Члени сімʼї висококваліфікованих спеціалістів та робітників зможуть мігрувати в рамках загальної квоти, встановленої Кабінетом Міністрів України. Тобто один з подружжя та діти іммігранта можуть подати документи разом із ним для отримання дозволу на імміграцію у разі їхнього спільного в’їзду та перебування на території України.
В інших випадках чоловік (дружина) іммігранта зможуть подати заяву на дозвіл на імміграцію лише у разі перебування в шлюбі з іммігрантом понад два роки.

Скорочення термінів розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію

Відтепер заяви про надання дозволу на імміграцію будуть розглядатися протягом 6 місяців, а не 1 року. Однак, строк розгляду все ще залишатиметься 1 рік для заяв про надання дозволу на імміграцію, поданих через дипломатичні установи.

Процедура перевірки фіктивності шлюбу у процесі розгляду документів для отримання дозволу на імміграцію

Законом передбачено, що разом із заявою для надання дозволу на імміграцію на підставі возз’єднання сім’ї із громадянином України або іноземцем, який вже має посвідку на постійне проживання, особа зобов’язана подати згоду на проведення перевірки фіктивності шлюбу. Член подружжя, з яким іноземець «возз’єднується» також має надати таку згоду. Вимоги до згоди поки законодавством не визначено.
Перевірки будуть здійснюватися ДМС України. Законом передбачено, що перевірки будуть у формі співбесід та письмових тестів.
За наслідком проведення процедури перевірки, факт перебування особи у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнаватиметься підставою для надання дозволу на імміграцію за таких обставин:

• – один із подружжя отримав матеріальну компенсацію в обмін на надання вільної згоди на укладення шлюбу, якщо це не є обов’язковим при укладенні шлюбу за межами України, відповідно до права іноземної держави;
• – подружжя не проживає спільно та не пов’язане спільним побутом;
• – подружжя не зустрічалося або не спілкувалося до укладення шлюбу;
• – подружжя не спілкується зрозумілою для обох мовою;
• – один із подружжя раніше вже перебував у шлюбі з громадянином України або іммігрантом, який не було визнано підставою для надання дозволу на імміграцію;
• – кожний із подружжя не володіє інформацією про дані іншого з подружжя особистого характеру (дата та місце народження, місце проживання, освіта, місце роботи, фах, віросповідання, наявність близьких родичів, особливості побуту та уподобань);
• – відмова особи від особистої присутності її чоловіка або дружини під час подання нею заяви про надання дозволу на імміграцію;
• – відмова кожного з подружжя від надання письмової згоди на проходження співбесіди та письмових тестів для перевірки.

Збільшення адміністративного збору

До набрання чинності Законом плата за оформлення та видачу дозволу на імміграцію становитиме 179,74 грн. Проектом Закону передбачено, що збір становитиме 0.5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тобто станом на 2023 рік – 1342 грн. Також передбачено, що разі подання документів на дозвіл на імміграцію через дипломатичні установи справляється консульський збір у розмірі, який встановлюється Міністерством закордонних справ України.

Розширено перелік підстав для відмови в наданні дозволу на імміграцію

Новими підставами для відмови в дозволі на імміграцію є:

1. 1) рішення суду про визнання шлюбу недійсним на підставі його фіктивності;
2. 2) не проходження перевірки «фіктивності» шлюбу міграційною службою;
3. 3) не підтвердження законності перебування на території України;
4. 4) неподання всіх передбачених Законом документів;
5. 5) притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за незаконне перетинання чи спробу незаконного перетинання державного кордону;
6. 6) порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з них;
7. 7) порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
8. 8) невиконання рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення;
9. 9) невиконання майнових зобов’язання перед державою, фізичними чи юридичними особами.

Встановлення строку звернення із заявою про оформлення посвідки на постійне проживання

З моменту отримання дозволу на імміграцію іноземець матиме, як і раніше 1 рік на подання документів для отримання посвідки на постійне проживання в Україні. Але цей строк обмежується строком законного перебування/проживання іноземця в Україні, адже зазначається, що він подати документи для отримання посвідки на постійне проживання не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення його довгострокової візи або його тимчасового перебування/проживання.
Тобто для подання документів на постійну посвідку іноземець повинен буде враховувати, як строк дії дозволу на імміграцію, так і строк дії своїх діючих документів для проживання в Україні (строку перебування, візи або посвідки на тимчасове проживання).

Оновлення процедури вилучення посвідки на постійне проживання та примусового повернення у разі скасування дозволу на імміграцію

У разі скасування дозволу на імміграцію скасовується посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу. Також разом із прийняттям рішення про скасування дозволу на імміграцію міграційною службою приймається рішення про примусове повернення. Всі три рішення мають бути прийняті одночасно та протягом 5 календарних днів направлені рекомендованим листом іноземцю, стосовно якого вони прийняті, або мають бути вручені йому особисто.
Скасована посвідка вилучається міграційною або прикордонною службою.
У рішенні про примусове повернення визначається строк виїзду за кордон. Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню.
Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, виконання рішення про її примусове повернення призупиняється до набрання рішенням суду законної сили.
У разі визнання судом протиправним та скасування рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання дозвіл на імміграцію вважається чинним та є підставою для звернення за отриманням посвідки на постійне проживання у порядку обміну.
У разі скасування дозволу на імміграцію за заявою самого іноземця, він повинен виїхати протягом місяця з дня отримання рішення про скасування дозволу на імміграцію. Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає примусовому поверненню чи видворенню.

N.B. Стаття носить виключно інформаційний характер. Якщо ви бажаєте вступити до лав Інтернаціонального легіону, будь ласка, подайте заявку на сайті: https://ildu.com.ua/. Наша компанія не займається цим питанням, оскільки зарахуванням до армії займаються відповідні військові установи.

З початком повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року добровольці – громадяни іноземних держав та особи без громадянства активно долучаються до Збройних сил України задля захисту територіальної цілісності та відстоювання суверенітету України. 

Як іноземцю вступити на службу в ЗСУ?

Чи можуть іноземці вступити до ЗСУ?

Для надання можливості іноземцям вступити на військову службу, які бажають стати на захист України у боротьбі проти держави-агресора, було сформовано Інтернаціональний легіон оборони України, який є частиною Збройних Сил України. Детальніше про Інтернаціональний легіон можна ознайомитись за посиланням: https://ildu.com.ua/. На сьогодні саме Інтернаціональний легіон може запропонувати іноземцям та особам без громадянства службу за контрактом. 

Відповідно до Указу Президента України №82/2022 від 28 лютого 2022 року запроваджено безвізовий режим для осіб, що долучилися до діяльності Інтернаціонального легіону.   

За яких умов іноземці можуть проходити службу у ЗСУ?

За Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», чоловіки – іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку проходити військову службу у Збройних Силах України. Жінки також приймаються на військову службу за контрактом, але лише у разі наявності вакантних військових посад. 

За загальними вимогами військову службу за контрактом приймаються іноземці: 

1. Вік від 18 до 45 років (для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу), до 50 років (для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу), до 55 років (для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу);
2. Перебування в Україні на законних підставах;
3. Наявність документа, що посвідчує особу.
4. Відсутність судимості;
5. Придатність до військової служби за станом здоров’я;
6. Проходження професійно-психологічного відбору;
7. Наявність достатнього рівня фізичної підготовки;
8. Наявність попереднього досвіду проходження військової служби (не є обов’язковим, однак враховується при проведенні відбору). У разі відсутності такого досвіду, після прийняття іноземців на військову службу вони направляються до навчальних частин для підготовки на спеціальних курсах для набуття відповідної військово-облікової спеціальності.

Вступ іноземних громадян на військові службу у складі ЗСУ: етапи

Порядок вступу іноземцями, які вже перебувають на території України, на військову службу

Етап 1. Подання документів

Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх проживання або безпосередньо до військової частини, в якій вони мають бажання проходити службу за контрактом.

Етап 2. Проведення перевірок

Відповідний ТЦ КСП шляхом направлення запитів до компетентних органів проводить перевірку іноземців, які виявили бажання проходити військову службу, для перевірки законності перебування іноземців на території України, наявності документів, що засвідчують особу, відсутності судимості, достовірності інших поданих іноземцем відомостей.

Етап 3. Надання згоди на обробку персональних даних.

Етап 4. Проходження обов’язкового медичного огляду ВЛК.

Етап 5. Професійно-психологічний відбір.

Етап 6. Здача нормативів фізичної підготовки.

Етап 7. Оформлення контракту.

Залежно від посади контракт укладається на 3 роки або на строк від 3 до 5 років.

Випадки, коли контракт про проходження військової служби з іноземцем не може бути укладено 

Контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України не може бути укладено, якщо:

• Іноземець перебуває в Україні незаконно.
• Наявна непогашена або незнята судимість.
• Не надана згода на проведення перевірки відомостей або документів, які засвідчують особу.
• Встановлено факт подання недостовірної інформації або підроблених документів.
• Час, що залишився іноземцю до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, менший за строк дії контракту про проходження військової служби.

Як іноземцю, який знаходиться за межами України, вступити на військову службу до ЗСУ?

Вступ на військову службу можливий для такої категорії іноземців з використанням механізму залучення до Інтернаціонального легіону оборони України.

Щоб вступити до лав Інтернаціонального легіону оборони України іноземцям, які перебувають за кордоном, необхідно звернутися до Посольства України у державі, громадянином якої є іноземець або у якій він знаходиться на законних підставах з відповідною заявою. Зразок заяви можна знайти за посиланням: https://bit.ly/3BSVjAh.

Іноземці, які бажають вступити на службу у Збройних Силах України, повинні подати наступні документи:

• Заява про вступ на контрактну службу в Збройних Силах України.
• Копія дійсного паспортного документа іноземця або іншого документу, що посвідчує особу.
• Копія документів про освіту та кваліфікацію, що підтверджують безпосереднє виконання відповідних обов’язків у Збройних Силах України.
• Копія документа про військовий облік, військовий квиток (для громадян країн, де воєнна повинність зберігається) або документи, що посвідчують

Подати документи можна як під час фізичного візиту до дипломатичної установи України за кордоном або за допомогою електронних засобів звʼязку. 

Після перевірки поданих відомостей на іноземця чекатиме співбесіда в Посольстві з аташе з питань оборони. Далі подається заявка на призов до Збройних Сил України на добровільну військову службу за контрактом.

Після цього іноземець отримає інструкцію щодо подорожі до України, необхідні документи та обладнання. Рекомендується взяти із собою військовий комплект, наприклад, одяг або елементи одягу, спорядження, шолом, бронежилет, за наявності.

По прибуттю в Україну іноземець підписує контракт про вступ на військову службу.

Робота в ЗСУ для іноземців

Особливості проходження служби у ЗСУ іноземцями та особами без громадянства

Для прийнятих на військову службу за контрактом іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробувальний строк – 2 місяці. При встановленні неспроможності іноземця, який вступив на військову службу, опанувати військову посаду та виконувати службові обов’язки, а також неодноразових фактів порушень військової дисципліни, іноземець вважається таким, що не пройшов випробувальний строк.

Іноземець, який/яка вперше приймається на військову службу бере офіційне зобов’язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов’язки військової служби.

Оплата та соціальні гарантії для іноземців, службовців ЗСУ

Розмір грошового забезпечення визначається на рівні як для військовослужбовців – громадян України. Також для іноземців та осіб без громадянства передбачена одноразова грошова допомога у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця, встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Право на таку виплату у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сім’ї, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця. Тому радимо під час вступу на військову службу уважно заповнювати відомості про склад сімʼї.

Контракт може бути припинений за власним бажанням іноземця-військовослужбовця у будь-який час. Звільнення з військової служби іноземців у ЗСУ може бути ініційовано самим військовослужбовцем за певних обставин, або внаслідок рішення керівництва. Для здійснення звільнення з військової служби необхідно звернутися до військової частини з відповідною заявою, в якій службовець повинен вказати причину звільнення, а також надати всі необхідні документи. Крім того, необхідно здати зброю та майно, яке було видано при вступі на службу. Після розгляду заяви та усунення всіх виниклих обставин службовцю може бути надане звільнення з військової служби в Інтернаціональному легіоні України.

В Україні здійснюються всі можливі заходи для надання іноземцям можливості безперешкодно бути залученими до військової служби, допомоги українському народу та боротьби проти держави-агресора.

Звертаємо вашу увагу, що юридична компанія ЕКСПАТПРО пов’язує свою діяльність лише з офіційним сайтом https://expatpro.co/, а також соціальними мережами:
https://www.facebook.com/expatpro.co
https://www.linkedin.com/company/expatpro.co/

Останнім часом нам надходили повідомлення про взаємодію з шахрайською організацією, яка скопіювала сайт нашої компанії. Про подібні випадки ми повідомили українську поліцію, але наші претензії були відхилені, оскільки представники нашого колективу не є безпосередніми жертвами шахрайства і немає доведених матеріальних збитків.
Ми також подавали скаргу до DMCA, але шахраям вдалося відновити сайт через певний час.

Минулого тижня нам стало відомо, що шахраї, які наслідують нас, створили сайт NATO-Ukraine Relief Commission. МВС України не має інформації про жодну таку програму (ось посилання на офіційний сайт https://mvs.gov.ua/uk). Даних про реєстрацію NURC (номер юридичної особи, банківський рахунок) немає у реєстрах тощо, з чого ми робимо висновок, що такої організації не існує.
Вигляд ресурсів та посилання на сайти шахраїв ми додаємо у вигляді скринів, щоб не ділитися посиланнями та не підвищувати репутацію цих фейкових сайтів. Будь ласка, ознайомтеся зі скріншотами!

Наша команда подавала раніше скарги щодо блокування цих підозрілих сайтів, також наші фахівці вирішують питання в онлайн-полі. Ми продовжуватимемо робити це і в майбутньому, якщо окремі особи чи організації будуть прикриватися нашим ім’ям.

Але також просимо вас бути уважними при зверненні. Офіційні сайт та соціальні мережі нашого проекту вказані у цьому зверненні. Жодних інших ресурсів ми не ведемо. Відмінності навіть в одну літеру можуть привести вас до рук шахраїв. Якщо у вас виникають запитання чи підозри, будь ласка, напишіть нам на welcome@expatpro.co. Якщо від вас під ім’ям представника нашої компанії просять надати якісь дані або зробити фінансову операцію, будь ласка, переконайтеся, що ви маєте справу саме з нами!

Шахрайські ресурси:
expetpro
NATO-Ukraine Relief Commission

У разі заподіяння шкоди вам чи вашій компанії ми можемо допомогти з поданням заяви до Національної поліції України як адвокати.
Також ділимося з вами посиланням на Кіберполіцію України: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2022 року було прийнято Постанову «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану», якою надано можливість іноземцям законно перебувати та в’їжджати на територію України за посвідками на тимчасове чи постійне проживання, строк дії яких закінчився у період воєнного стану.

Право законно перебувати на території України та в’їжджати до неї за документами, строк дії яких закінчився або які підлягали обміну після 24 лютого 2022 року, зберігається на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування.

Не поширюється вказана норма виключно на громадян Російської Федерації.

Урядом встановлено обов’язок для іноземців, що підпадають під дію постанови, протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану подати документи для обміну посвідок на тимчасове чи постійне проживання, строк дії яких закінчився чи які підлягали обміну після 24 лютого 2022 року.

На нашу думку, дана постанова також надала право іноземцям, посвідки яких закінчилися під час війни, обміняти документ із пропуском строку у будь-який момент до закінчення воєнного стану.

Аналогічна норма діяла певний час під час перших місяців карантину, але потім її в один момент скасували без перехідного строку для легалізації, і всі, хто на той час мав прострочений документ опинилися в статусі нелегального мігранта. Тому, за практикою, радимо все ж таки обмінювати документи, що дають підстави для проживання в Україні, вчасно.

• заяву щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування;
• протокол установчих зборів засновників;
• реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах засновників;
• відомості про керівні органи громадської організації;
• відомості про особу, яка має право представляти громадську організацію для здійснення реєстраційних дій;
• статут;
• структуру власності (взагалі, ГО за своєю природою не мають кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).

Для реєстрації громадської організації заявник звертається до територіального підрозділу Міністерства юстиції України або подає документи через ЦНАП.

Якщо заявник особисто подає документи для державної реєстрації ГО, нотаріальне засвідчення підписів на документах не вимагається. Однак, якщо відправляти документи поштою, необхідно буде звернутися до нотаріуса для засвідчення справжності підписів на всіх документах, що подаються для проведення державної реєстрації.

Адміністративний збір за державну реєстрацію створення громадської організації не стягується. За загальним правилом, документи для державної реєстрації ГО розглядаються протягом 3-х робочих днів.

Важливим моментом є також отримання статусу неприбутковості для громадської організації. Для цього ГО має подати Заяву про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій або разом із пакетом документів під час державної реєстрації, або звернутися із заявою до територіального підрозділу ДПС протягом 10 днів з дня державної реєстрації громадської організації.

Законодавством України встановлено, що юридичні особи повинні підтримувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) в актуальному стані та мати структуру власності, а у разі зміни інформації про КБВ, повідомляти про такі зміни у порядку, встановленому законодавством.

Нещодавно Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (далі – Закон), який набуває чинності з 29 грудня 2022 року.

Законом передбачено, що інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи необхідно подавати у наступних випадках:

• у разі реєстрації створення юридичної особи;
• у разі реєстрації включення відомостей про юридичну особу, зареєстровану до 01 липня 2004 року;
• у разі зміни кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи або відомостей про таких осіб;
• юридичним особам, які не подавали інформацію про КБВ та структуру власності.

У разі зміни кінцевих бенефіціарів або інформації про таких осіб, юридична особа зобов’язана подати державному реєстратору документи, що підтверджують такі зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.

В усіх інших випадках при державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подання інформації про КБВ не вимагається, а також скасовується обов’язок щорічно підтверджувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників.

Для того, щоб надати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника, керівнику юридичної особи або уповноваженому представнику юридичної особи необхідно звернутися до державного реєстратора та подати: 1) структуру власності та 2) копію документа, який посвідчує особу та підтверджує громадянство КБВ.

Копія документа КБВ може бути засвідчена не лише нотаріально, а також за допомогою електронного підпису керівника юридичної особи або уповноваженої особи.

Варто звернути увагу, що засвідчувати копію документа КБВ необхідно не раніше ніж за 90 днів до дати подання документів для державної реєстрації.

Звертаємо увагу, що законодавством передбачена відповідальність за неподання, несвоєчасне подання та подання завідомо неправдивих відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи або про їх відсутність. Таким чином, порушення правил розкриття інформації про КБВ тягне за собою накладання штрафу на юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн до 340 000 грн).

Процедура продовження строків перебування надасть можливість перебувати в Україні ще додатково до 3 місяців. Якщо необхідним є більш довгий строк перебування, рекомендуємо оформлювати посвідку на тимчасове проживання в Україні.
Громадяни Республіки Польща під час їхнього перебування в Україні мають право бути працевлаштовані в Україні без отримання дозволу на застосування праці іноземців.

Для оформлення посвідки на тимчасове проживання з вказаної підстави пред’явлення дозволу на працевлаштування також не потрібне. У цьому випадку також скасовано вимоги щодо отримання довгострокової візи типу Д та оформлення полісу медичного страхування.

Для отримання посвідки на тимчасове проживання з підстави працевлаштування потрібно лише подати:

• паспортний документ,
• переклад паспортного документу, засвідчений нотаріально,
• квитанцію про сплату державного мита,
• трудовий договір або гіг-контракт,
• зобов’язання роботодавця повідомити ДМС України про дострокове розірвання чи припинення трудового договору.

N.B. На дату подання документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні у іноземця має залишатися на менше 15 робочих днів до закінчення терміну законного перебування в Україні.

Законом встановлено сприятливі умови працевлаштування для окремих категорій спеціалістів.

Громадяни Республіки Польща можуть бути працевлаштовані на посади наукових, науково-педагогічних працівників без жодних додаткових дозволів та на тих самих умовах, що і громадяни України, за умови відповідності визначеним вимогам до таких працівників. Тобто не потрібна нострифікація диплому.

Лікарі, медичні сестри (медичні брати), акушери, що мають відповідну кваліфікацію на території ЄС можуть провадити професійну діяльність на території України протягом 18 місяців також без необхідності проходження будь-яких додаткових процедур. Єдиною умовою є провадження діяльності в закладах охорони здоров’я України.

За наявності інших підстав для оформлення посвідки на тимчасове проживання отримання довгострокової візи типу Д все ще є необхідним.

Для отримання посвідки з підстав, інших за працевлаштування, та перебування в Україні більш, ніж 18 місяців, які надані відповідно до Закону України «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України», потрібно буде покинути територію України, звернутися до дипломатичної установи України за кордоном з метою отримання візи типу Д, прибути в Україну та подати документи на посвідку на тимчасове проживання.

Іншими правовими та соціальними гарантіями для громадян Республіки Польща в Україні є:

• соціальний захист з правом на державну допомогу у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття;
• соціальний захист малозабезпеченим сім’ям, сім’ям з дітьми, особам з інвалідністю;
• право провадження господарської діяльності на тих самих умовах, що i громадяни України;
• можливість здобуття освіти за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та отримання стипендій;
• безоплатна медична допомога.

Отримання державної допомоги є можливим, за умови отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та подання декларації про майновий стан i доходи.

• Реєстрація волонтерської організації в Україні
• Діяльність філій/представництв іноземних неурядових організацій
• Легалізація іноземних волонтерів в Україні

Іноземні громадяни завжди активно допомагали Україні у різних сферах та були широко залученими до українського волонтерського руху, що наразі набуло особливої актуальності, у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України. Саме тому важливим є питання організації діяльності іноземців — волонтерів в Україні та їхньої законної інтеграції до українського волонтерського руху.

Іноземні громадяни можуть здійснювати волонтерську діяльність в Україні через неприбуткові організації, що зареєстровані в Україні, як юридичні особи, та внесені до переліку Національної соціальної сервісної служби України.

Отже, організація має відповідати таким критеріям:

•  Має бути зареєстрована, як юридична особа, в Україні;
•  Бути внесеною до реєстру неприбуткових організацій;
•  Бути внесеною до переліку Національної соціальної сервісної служби України (далі – НСССУ).

Реєстрація громадського формування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Найпоширеніші види громадських формувань, що можуть використовуватися для здійснення волонтерської діяльності, це громадські об’єднання та благодійні організації. Громадське об’єднання може діяти у формі громадської організації або громадської спілки.

Створення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом. Протягом 60 днів з дня проведення зборів громадське об’єднання має бути зареєстроване в установленому законом порядку. Протокол та статут громадського об’єднання не потребують нотаріального засвідчення.

Для реєстрації потрібно подати державному реєстратору за місцезнаходженням громадського формування:

•  Заяву;
•  Протокол;
•  Статут.

Після проведення державної реєстрації громадського формування для присвоєння ознаки неприбутковості до органу Державної податкової служби має бути подано реєстраційну заяву та копії установчих документів, засвідчені підписом керівника або представника такої організації.

Заява про реєстрацію юридичної особи як неприбуткової може бути подана одночасно державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи.

Статус неприбуткової організації

Для визначення організації як неприбуткової мають бути дотримані визначені критерії, а саме:

• установчі документи організації мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.
• установчі документи організації мають передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Внесення до списку НСССУ

Іноземці можуть здійснювати волонтерську діяльність через ті організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності. Таким органом визначено Національну соціальну сервісну службу України.

Організації, що мають право на залучення до своєї діяльності волонтерів та інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті НСССУ, мають право запрошувати іноземців для провадження волонтерської діяльності на території України. Таке запрошення необхідне іноземному громадянину для оформлення довгострокової візи типу Д та отримання посвідки на тимчасове проживання.

Організації, що залучають до волонтерської діяльності іноземців та осіб без громадянства, мають спеціальні обов’язки у сфері міграції, а саме:

• протягом 5 робочих днів з моменту залучення волонтера письмово інформують про це НСССУ.
• протягом 5 робочих днів із дня припинення іноземцем чи особою без громадянства провадження волонтерської діяльності інформують про це орган Державної міграційної служби України.

Діяльність філій/представництв іноземних неурядових організацій

Окремим напрямком здійснення волонтерської діяльності в Україні іноземцями є участь у діяльності у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав.

Державна реєстрація в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації здійснюється шляхом його акредитації без надання статусу юридичної особи. Для акредитації до Міністерства юстиції України подаються документи, визначені законом. Документи, видані відповідно до законодавства іноземної держави, повинні бути легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостиля) та перекладені українською мовою з нотаріальним засвідченням.

Легалізація іноземних громадян – волонтерів в Україні

Волонтерами можуть стати іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними.

Законом передбачено право волонтерів на належні умови здійснення волонтерської діяльності, забезпечення спеціальними засобами захисту, спорядженням та обладнанням, відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності, в тому числі витрат на отримання візи, проїзд, поштові і телефонні послуги, на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги.

Іноземні громадяни, що здійснюють волонтерську діяльність можуть перебувати в Україні на законних підставах, за умови дотримання встановлених строків перебування для держав з безвізовим режимом в’їзду, отримання візи для держав з візовим режимом в’їзду та/або наявності посвідки на тимчасове проживання.

Для одержання посвідки на тимчасове проживання іноземець має отримати довгострокову візу типу D-10, в якій зазначено підставу майбутнього перебування – здійснення волонтерської діяльності та прибути в Україну.

N.B. Є лише обмежений перелік країн, для громадян яких не потрібна віза D для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Метою прибуття до України та перебування на її території для отримання візи D-10 є:

•  участь в міжнародних та регіональних волонтерських програмах або
•  участь в діяльності волонтерських організацій.

Участь волонтерської організації в процесі легалізації іноземця на території України потрібна як на етапі формування пакету документів для отримання візи, так і на етапі подання документів для отримання посвідки.

Посвідка іноземцям – волонтерам видається на один рік та може бути продовжена, за наявності підстав.

Серед необхідних документів для отримання посвідки на тимчасове проживання є подання стандартних документів:

• паспортний документ іноземця з візою типу D-10;
• переклад сторінки паспортного документу, засвідчений нотаріально;
• поліс добровільного медичного страхування на весь строк перебування в Україні;
• подання державного органу, відповідального за реалізацію волонтерської програми або подання організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів.
• оригінал виписки про державну реєстрацію громадського формування.

У разі, коли волонтер здійснює свою діяльність в Україні шляхом участі в діяльності філій, відділень, представництв або інших структурних осередків іноземних неурядових організацій, то повинна бути оформлена віза типу D-07, а для оформлення посвідки на тимчасове проживання подається набір стандартних документів, а також подання відповідного структурного осередку організації і документ про реєстрацію такого осередку, наприклад, свідоцтво або виписка з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, для провадження волонтерської діяльності іноземцем на території України потрібно знайти або зареєструвати волонтерське громадське формування.

Якщо у вас виникла потреба в пошуку або реєстрації волонтерської організації, звертайтеся до нас!

Читайте також про те, чи потрібна посвідка на проживання іноземцям, які воюють за Україну.

Цей рік надзвичайно мінливий для України об’єктивно. Українські Уряд та Парламент вдаються до кроків для зменшення негативних впливів на економіку через війну, що охоплює також і заходи оптимізації податкового навантаження на суб’єктів господарювання в Україні через війну, тому деякі правила зазнали змін. До того ж, з 2022 року в Україні запрацював спеціальний правовий режим Дія Сіті, резиденти якого також мають певні особливості зі сплати податків.

Правила оподаткування податком на прибуток, єдиним податком та ПДВ – доходів та результатів діяльності ІТ-сфери

ІТ сектор один із небагатьох секторів національної економіки, який мав можливість більш гнучко відреагувати на різкі зміни середовища в Україні. Дистанційна робота, відносно легка можливість оперативної релокації працівників із небезпечних регіонів у більш безпечні сприяли цьому. Звичайно, ситуація поступово стабілізується, підприємці та ринок адаптуються до нових реалій роботи і обмежень (безпекових, валютних тощо).

Податок на прибуток

Податок на прибуток сплачують суб’єкти господарювання, що обрали для себе загальну систему оподаткування. Зазвичай, це підприємства із значною кількістю працівників та щорічним оборотом, що перевищує 7 млн гривень. Ставка такого податку – 18% від чистого прибутку. Такий податок сплачується за результатами річного декларування із суми чистого прибутку за відповідний період.

Цього року, через воєнний стан, деякі платники податку на загальній системі оподаткування скористалися можливістю перейти на спрощену систему оподаткування (3 група) з квітня, зі сплатою 2% від загального доходу на період воєнного стану. Таким суб’єктам господарювання надзвичайно важливо слідкувати за правильним складанням податкової звітності. Необхідно буде правильно відобразити окремо періоди перебування на загальній системі та на спрощеній (доходи, отримані на спрощеній системі оподаткування, логічно, не відображаються у податковій декларації на загальній системі (абз. 6-7 пп.9.12 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України).

Варто зазначити, що у зв’язку із воєнним станом дотримання термінів звітування та сплати податків не скасували. Так, це є непередбачуваною обставиною (форс мажор), але підхід контролюючих органів такий – так, факт цей не оспорюється, але обґрунтуйте, як саме така обставина заважала вам виконати свої обов’язки і до якої дати. Такі положення закріплені у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Тому, дотримання дисципліни звітування та належної сплати податків лишається.

Якщо перед підприємством стоїть задача максимальної економії, а розмір витрат було суттєво скорочено, перехід на спрощену систему оподаткування може бути дійсно виходом.

Особливо це цікаво для ІТ Індустрії, адже більшість поки що не має питань щодо ПДВ: поставка товарів (надання послуг) відбувається або закордоном, або підпадає під звільнення від оподаткування ПДВ.

Особливі правила оподаткування податком на прибуток застосовується щодо резидентів Дія Сіті. Так, він не застосовується взагалі. Для резидентів Дія Сіті діють правила оподаткування лише операцій із виведення капіталу.

До таких операцій належать, зокрема, виплата дивідендів, повернення майна/коштів, придбання акцій (часток, паїв), придбання робіт (послуг), надання фінансової допомоги. Тут необхідно уважно перевіряти вимоги Податкового кодексу України чи підпадає ваша операція під визначення «виведення капіталу» чи є необхідною господарською витратою.

Ставка податку на виведений капітал – 9%.

ПДВ

Відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово до 01 січня 2023 року операції із постачання програмної продукції та операції із програмною продукцією, які не вважаються роялті звільнені від оподаткування ПДВ.

Щодо особливостей оподаткування ПДВ є Узагальнююча податкова консультація, затверджена Міністерством фінансів України, де деталізовано, які самі операції із програмною продукцією вважаються такими, що не повʼязані із отриманнями роялті.
Також, у згаданій консультації зазначено, особливості оподаткування ПДВ діяльності із надання технічної підтримки програмної продукції.

Так, у чинному розумінні податкового кодексу України, важливий аспект має факт створення (внесення змін, доповнень, модифікації до програмної продукції). Якщо такі зміни не вносяться, ПДВ має бути застосований на загальних підставах.
З січня 2022 року було запроваджено ПДВ на електронні послуги, що надаються нерезидентами в Україні (всі користувачі хмарних сервісів, платформ та зарубіжних сервісів це відчули). Нерезиденти були зобовʼязані стати на облік як платники ПДВ в Україні.
Варто також звернути увагу на те, що суб’єкти господарювання, які скористалися можливістю перейти на спрощену систему оподаткування (3 група, 2%) звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ, подання податкової звітності з ПДВ, реєстрація як платника ПДВ є призупиненою. Такі правила діють на період використання особливостей оподаткування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою 2%.

Спрощена система оподаткування

Доволі поширена серед фрілансерів та мікропідприємств в Україні. І «спрощенців» в 2022 році побільшало.
Суб’єкти господарювання, які були на спрощені системі оподаткування до квітня 2022 року, з квітня місяця мали можливість перейти на сплату податку за іншою ставкою, або лишитись на загальних умовах.

Отже, станом на сьогодні спрощенці 3-ї групи сплачують:

1. 5% від загального доходу (без окремого обліку ПДВ) або 3% + ПДВ – за загальними правилами;
2. 2% від загального доходу без обмеженням доходу – період дії воєнного, надзвичайного стану на території України.

Різниця між п.1 та 2, що зазначені вище, також полягає і у тому, що у випадку обрання спрощеної системи зі сплатою 2% платник податку має подавати податкову звітність та сплачувати податки щомісяця, у той час як за загальним правилом на спрощеній системі оподаткування звітування та сплата податків відбувається квартально.
Повернення на попередні умови обліку та звітності (у тому числі, на загальну систему) має відбутись автоматично (з першого числа місяця, що слідує за місяцем у якому відбулось припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України).
Або платник податків може самостійно відмовитись від використання таких особливостей оподаткування.

На що чекати далі

Насправді, представники ІТ індустрії чекають законодавчих змін у таких напрямах:

• визначення правил застосування ПДВ щодо діяльності із постачання програмної продукції та операцій із програмною продукцією з 2023 року;
• прийняття змін до Податкового кодексу в частині оподаткування діяльності із віртуальними активами (без такого акту ринок віртуальних активів не запрацює).

Також розглядається питання щодо внесення змін в частині подання звітності із ПДФО ЄСВ (із квартального на місячний), що потенційно може вплинути на всіх роботодавців в Україні.

У 2022 році запрацював спеціальний податковий режим Дія Сіті і станом на 9 вересня 2022 року статус резидента Дія Сіті отримало 345 підприємств України. Ідея цього податкового режиму – створити особливі умови для ІТ бізнесу (а саме для продуктових компаній), які концентруватимуть свої активи в Україні.

ЗМІСТ:

1. Операції резидента Дія Сіті, які оподатковуються 
2. Ставка податку
3. Особливі ставки ЄСВ, ПДФО та ВЗ для резидента Дія Сіті

Що передбачає особливий податковий режим Дія Сіті?

В першу чергу, це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Різниця між ними полягає у оподатковуваній базі.
Податковий кодекс України передбачає, що підлягатимуть оподаткування операції резидента Дія Сіті (далі – «Резидент»), які відповідають ознакам руху капіталу такої компанії і не пов’язані безпосередньо із його господарською діяльністю.

До таких операцій належать:

1. виплата дивідендів, що виплачуються резидентом у грошовій або негрошовій формах.

Виняток: нарахування дивідендів у вигляді частки (акцій паїв), якщо таке нарахування не змінює розподіл часток учасників у статутному капіталі, а також відбувається збільшення статутного капіталу на вартість нарахування.

2. виплата (повернення) коштів або майна резидентом власнику корпоративних прав, за умов що їх вартість перевищує початковий внесок (інвестицію):

3. повернення коштів (майна) які перебували у довірчому управлінні резидента або у межах спільної діяльності (якщо сума повернутого є більшою, ніж було передано на початку).

4. виконання боргових зобов’язань (сплата процентів, комісії, винагороди, штрафів), на користь осіб, що не є резидентами Дія Сіті.

Виняток: виконання боргових зобов’язань на користь банків-резидентів та нерезидентів (якщо кошти було надано не через постійне представництво);

5. виконання боргових зобов’язань (сплата процентів, комісії, винагороди, штрафів) на користь:

• пов’язаної особи-нерезидента;
• нерезидента, якщо сума боргових зобов’язань перевищує суму власного капіталу платника у 3,5 рази і більше;
• осіб, які є податковими резидентами офшору.

6. передача майна (у тому числі робіт, послуг) особі, яка не є резидентом Дія Сіті на особливих умовах, без висунення вимог щодо компенсації їх вартості (у т.ч. передача їх безоплатно).

Винятки:

• передача майна неприбутковим організаціям;
• розповсюдження такого майна (робіт, послуг) під час реклами/маркетингу, а також за умови, що вартість такого майна (робіт, послуг) не перевищують 2 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених на 1 січня звітного року;
• вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню ПДФО або не включається до розрахунку загального місячного (річного) доходу (відповідно до ст. 165 Податкового кодексу України) або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Податкового Кодексу України;
•  передаються додаткові блага на особливих умовах на користь спеціалістів резидента, за умови, що вони не підлягають оподаткуванню ПДФО через відсутність персоніфікованого обліку;
  Важливо, що виявлена нестача майна може також вважатися за певних умов безоплатною передачею майна резидентом;

7. надання фінансової допомоги, зокрема:

• особі, яка не є резидентом Дія Сіті та за умови, що вона надається на особливих умовах, не підлягає поверненню;
• пов’язаній особі, яка не є резидентом Дія Сіті незалежно від умов повернення;
• непов’язаній особі, яка не є резидентом Дія Сіті, суму якої не було повернуто протягом 12 місяців починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем у якому така фінансова допомога була надана або визнана безнадійною, припинена внаслідок прощення боргу;

Винятки:

• надання фінансової допомоги неприбутковим організаціям;
• надання фінансової допомоги згідно з колективним договором або рішення органу управління резидента своєму спеціалісту, який не є одночасно пов’язаною із резидентом особою;
• сума фінансової допомоги або заборгованості за товари (роботи, послуги) підлягає оподаткуванню ПДФО або не включається до розрахунку загального місячного (річного) доходу (ст. 165) та/або не оподатковується згідно з п. 170.7 ст. 170 Податкового Кодексу України;
• сума безнадійної заборгованості а) відшкодована позичальником після її списання; б) не стягнута після закінчення строку позовної давності; в) основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми.
• внески до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених на 1 січня звітного року (1 організацію);

8. надання фінансової допомоги та/або безоплатна передача майна (робіт, послуг) неприбутковим організаціям в розмірі, що перевищує 0,5% суми чистого доходу від реалізації продукції резидента, відображеного у фінансовій звітності за попередній податковий рік;

9. надання безповоротної фінансової допомоги та/або безоплатна передача майна (робіт, послуг) неприбутковим організаціям, які є національними закладами вищої освіти, в розмірі, що перевищує 1% від суми чистого доходу від реалізації продукції резидента, відображеного у фінансовій звітності за попередній податковий рік;

10. надання коштів, майна (в т.ч. необоротних активів) нерезиденту (крім випадків здійснення операцій із постійним представництвом нерезидента в Україні) у зв’язку із:

• погашенням боргових зобов’язань (у випадку якщо: а) відповідні позичені кошти не було зараховано на рахунки в українських банках; б) не були спрямовані на оплату майна, яке 1) знаходиться на території України або 2) було імпортоване на митну територію України;
• погашенням зобов’язань (за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодування збитків, упущеної вигоди) на користь нерезидентів-пов’язаних осіб та/або нерезидентів, що вважаються офшорами;
• вкладенням в об’єкти інвестицій, якщо об’єкти знаходяться за межами України, окрім: 1) сплати членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, на одну організацію; 2) придбання майна закордоном, якщо воно буде імпортоване на митну територію України до здійснення оплати або протягом 365 днів з дні перерахування коштів; 3) придбання майна закордоном з метою його подальшого продажу без ввезення на митну територію України, за умови, що кошти будуть отримані на рахунки, відриті в українських банках протягом 365 днів з дня їх перерахування на оплату майна; 4) придбання майна, що знаходиться в Україні і воно буде отримане резидентом до оплати або протягом 365 днів з дні перерахування коштів; 5) інвестування у нематеріальні активи;

11. придбання робіт/послуг, окрім:

• отримання робіт/послуг до моменту оплати або протягом 365 днів з моменту оплати;
• придбання робіт/послуг з метою подальшого продажу за кордоном за умови подальшого зарахування коштів від реалізації такого майна на рахунки, відкриті в українських банках протягом 365 днів з дня виплати коштів на їх придбання;
• придбання електронних послуг, оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу на умовах передплати (підписки);

12. надання майна/робіт/послуг особі, яка не є резидентом Дія Сіті неплатнику податку за договором, що передбачає виплату компенсації вартості такого майна/робіт/послуг.

Виняток: здійснення продажу (надання) майна після отримання оплати або якщо кошти від такого продажу (надання) відбудеться на рахунки резидента, відриті в українських банках протягом 365 днів від дати: 1) митного оформлення експорту майна; 2) передачі ризиків, пов’язаних із правом власності на майно (без ввезення/вивезення майна); 3) письмового оформлення акта, рахунку, іншого документу, який підтверджує надання послуг, виконання робіт, майнових/немайнових прав; 4) отримання звіту про обсяги та вартість реалізованих майна (робіт, послуг) (коли реалізація відбувалась через представників шляхом надання доступу через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей з використанням інформаційних технологій і систем для встановлення контактів та укладення угод (тільки якщо у квитанція (рахунках) не зазначено перелік майна (робіт, послуг) та їх фактичного постачальника).

13. перерахування коштів (надання майна) резидентом Дія Сіті за рахунок та за дорученням нерезидента на користь такого нерезидента (уповноваженої ним особи) в межах договору комісії агентського доручення тощо, за винятком: 1) суми коштів/вартості майна, які було надано на виконання договору та які повертається до нерезидента або уповноваженої особи; 2) вартості майна (робіт, послуг), що було закуплено за дорученням та за рахунок нерезидента за кошти отримані з цільовим призначенням для такої закупівлі (але за умови, що резидент Дія Сіті не відповідає ознакам постійного представництва нерезидента); 3) суми кошів від продажу майна (за винятком корпоративних прав та цінних паперів),робіт, послуг наданих нерезидентом для продажу(але за умови, що резидент Дія Сіті не відповідає ознакам постійного представництва нерезидента); 4) суми коштів, що було сплачено нерезидентом під час придбання на території України цінних паперів або корпоративних прав, та які повертаються нерезиденту в результаті їх продажу;

14. Роялті сплаченого особі, яка не є резидентом Дія Сіті, в обсязі, що перевищує: суму доходів від роялті та + 4% від чистого доходу від реалізації майна/робіт/послуг та за вирахуванням доходу від роялті за попередній рік.

Виняток: 1) у резидента відсутня фінансова звітність за попередній рік (у такому випадку для розрахунку використовуються дані поточного року; 2) такі правила не застосовуються до сум роялті, нараховані фізичні особі, за умови що з такої суми утримано (сплачено) ПДФО;

15. Роялті, сплаченого на користь:

• нерезидентів, що зареєстровані у офшорах;
• нерезидентів щодо об’єктів, права інтелектуальної власності стосовно яких вперше виникли у резидента України;
• нерезидента, який не підлягає оподаткуванню стосовно роялті в державі резидентом якої він є;
• нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем роялті за виключенням випадків коли фактичний отримувач надав право отримувати роялті іншим особам;
• інститутів спільного інвестування (крім випадків, коли відповідні операції здійснюються нерезидентом через постійне представництво).

16. переказ коштів (передача майна) як внесок засновника/учасника до статутного капіталу до юридичної особи, яка не є резидентом Дія Сіті; як внесок у спільну діяльність особі, яка не є резидентом Дія Сіті, неплатнику податку або в довірче управління особі, яка не є резидентом Дія Сіті.

17. переказ коштів, передача майна у зв’язку з придбанням товарів у платника єдиного податку, протягом податкового року у розмірі, що перевищує 20% суми витрат від будь-якої діяльності за показниками звіту про сукупний дохід за попередній податковий період.

Ставка податку

Основна ставка 9% від бази оподаткування.
Проте у випадку, якщо резидент Дія Сіті здійснює контрольовану операцію, то застосовуватиметься ставка 18%:

• до перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» над договірною вартістю реалізованих товарів/робіт/послуг;
• перевищення договірної ціни над ціною визначеною за принципом «витягнутої руки» реалізованих товарів/робіт/послуг.

У випадку, якщо резидент контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії відповідно до ст.39-2 Податкового Кодексу України.

Особливі ставки ЄСВ, ПДФО та ВЗ для резидента Дія Сіті

Окрім особливостей оподаткування результатів діяльності резидента Дія Сіті, передбачаються також і спеціальні ставки податків щодо доходів спеціалістів Дія Сіті.
Так, ставка ПДФО становить 5%, ЄСВ нараховується не на розмір винагороди спеціаліста, а виходячи із розміру мінімальної заробітної плати (22%), майже те саме, що і у випадку із ФОП-фрілансерами. Але, на відміну від випадку із залученням ФОП, резидент Дія Сіті також утримуватиме військовий збір 1,5% від розміру винагороди спеціаліста.

Податковий режим Дія Сіті ще новий і незвичний для нас, потрібен час для того, щоб звикнути до абсолютно іншого підходу щодо визначення бази оподаткування та логіки нарахування податку. Правильність обліку має додатково гарантувати необхідність проходження аудити резидентами. А перші результати ми вже побачимо наступного року.

Закон передбачає, що праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці кожним роботодавцем.

Праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця. При цьому строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не має перевищувати строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Тобто, якщо особа працює за сумісництвом в одного й того ж роботодавця або ж за суміщенням, то достатньо лише одного дозволу цього роботодавця. Проте якщо іноземець працює за сумісництвом у різних роботодавців, то кожний з них має отримати дозвіл.

Строки для продовження

Встановлюється також граничні строки для подання заяви на продовження дії дозволу на застосування праці – таку заяву може бути подано не раніше ніж за 50 календарних днів до завершення строку дії дозволу та пізніше ніж за 20 днів до завершення строку дії дозволу на застосування праці.

Розгляд документів

Закон вносить зміни щодо запровадження перевірки кандидатів із числа громадян російської федерації та республіки білорусь органами Служби Безпеки України. Наразі такі перевірки передбачено у Прикінцевих та перехідних положеннях. Прийняття рішення органами СБУ є визначальним, у той же час у Законі не визначено строк для проведення такої перевірки. З огляду на те, що Закон передбачає, що заяву на продовження строку дії дозволу на застосування праці не може бути подано раніше ніж за 50 днів до завершення строку дії дозволу, а документ є необхідним для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні, така проґалина матиме негативні наслідки (коли потрібно буде аргументувати конового разу неможливість подання документів у строк з причин, які не залежать від заявника). Маємо надію, що таку проґалину буде усунуто і адміністративну процедуру буде визначено більш конкретно.

Дублікат дозволу

Нарешті усувається проґалина в частині можливості отримання роботодавцем

Розмір збору

• для дозволів до 6 місяців (включно) – 3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб (у 2022 році це становить 7443 грн);
• для дозволів на строк від 6 місяців до 1 року (включно) – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто у 2022 році – 12405 грн);
• для дозволів на строк від 1 до 2 років (включно) – 8 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто 19848 грн);
• для дозволів на строк від 2 до 3 років – 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (тобто 24810 грн).

Розмір збору за продовження строку дії дозволу буде меншим на 1 прожитковий мінімум від розміру, що передбачений для оформлення дозволу.

Додатково запроваджується безкоштовне оформлення (та продовження строку дії) дозволу на застосування праці іноземних громадян для таких категорій:

• студенти;
• біженці або особи, що потребують додаткового або тимчасового захисту;
• особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особам, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;
• іноземці або особи без громадянства, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації проти України (для цієї категорії громадян передбачається особлива процедура підтвердження такого факту – відповідні відомості має надати профільний орган державної влади, яка здійснюється відповідним центром зайнятості самостійно).

Підстави для скасування дозволу

Додаються, зокрема, такі підстави для скасування дії дозволу на застосування праці:

• надходження подання про скасування дозволу від органів Національної поліції України, Служби безпеки України, іншого державного органу (так, перелік невиключний), які забезпечують дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців у разі якщо дії іноземця або особи без громадянства порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
• несплати роботодавцем ЄСВ протягом двох місяців з дати укладення трудового договору (крім випадків, передбачених законодавством);
• отримання від закладу вищої освіти інформації про відрахування іноземця чи особи без громадянства з такого закладу.

Окремі правила для громадян Польщі

Варто звернути увагу на те, що Парламентом України прийнято окремий Закон України «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України», який, серед іншого, передбачає, що громадяни Республіки Польща мають право на працевлаштування без дозволу на застосування праці.

Оновлення інформації: на період воєнного стану продовжено дію прострочених посвідок на проживання в Україні.

Проект таких змін до Податкового кодексу України вже на розгляді у Парламенті (це проект закону №7150 від 13 березня 2022 року, далі – «Проект»).  У самому Проекті дата набуття чинності визначена 01 жовтня 2022 року.

Для субʼєктів господарювання

Передбачається,  що прибуток від діяльності, повʼязаної із оборотом віртуальних активів оподатковуватиметься за ставкою 5% (оподатковуватиметься лише позитивна різниця між доходом, отриманим від проведення операцій з віртуальними активами та витратами на їх придбання). Витрати на придбання визначаються виходячи із первісної (історичної) вартості придбання (без уцінки чи дооцінки).

Трохи відрізняються правила обліку доходів та витрат від діяльності із віртуальними активами в залежності від типу – чи є такий актив забезпеченим чи ні.

Власники віртуальних активів мають обліковувати окремо віртуальні активи у своїй податковій декларації. У випадку негативного фінансового результату від набуття/відчуження віртуальних активів, негативний фінансовий результат переноситиметься на наступні податкові періоди без обмеження строку (але виключно у межах діяльності із віртуальними активами). Не можна буде відобразити як негативний фінансовий результат (і, таким чином, зменшити податкову базу) ті витрати, які повʼязані зі створенням віртуального активу, його розміщенням та погашенням, якщо такий віртуальний актив є забезпеченим.

Юридичні особи, які надаватимуть послуги, пов’язані із оборотом віртуальних активів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Для фізичних осіб

Прибуток від операцій з віртуальними активами включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб. При цьому, не має значення джерело виплати такого доходу (резидент чи нерезидент). Застосовується ставка 5%, аналогічно оподаткуванню пасивних доходів (дивідендів, процентів за депозитами тощо). Облік прибутків/збитків від таких операцій фізичні особи мають вести самостійно (тут немає податкового агента, який утримує податок від імені платника). Якщо операції із віртуальними активами протягом календарного року спричинили збитки, фізична особа має право задекларувати такий негативний результат. У такому випадку негативний показник буде врахований у майбутніх періодах (кількість таких періодів не обмежується). Позитивний результат має бути задекларований обовʼязково.

Сума доходу, отриманого при введенні в оборот віртуального активу (його перший продаж, по суті, створення такого активу) у розумінні Податкового кодексу є відчуженням майнового права, таким чином оподатковуватиметься за ставкою 18%.

Фізична особа-підприємець не може включати доходи від діяльності із віртуальними активами до складу доходів від підприємницької діяльності у контексті оподаткування. Такі доходи та витрати мають обліковуватися та оподатковуються виключно як активи фізичних осіб.

І про ПДВ

Введення в оборот забезпечених віртуальних активів вважатиметься постачанням товарів (послуг), тому є обʼєктом оподаткування ПДВ. Введення в обіг незабезпечених віртуальних активів, продаж, інше відчуження та припинення обігу віртуальних актів, їх передача за посередницькими договорами, надання послуг, повʼязаних із оборотом віртуальних активів (всіх типів) не є обʼєктами оподаткування ПДВ, згідно Проекту.

Наразі усі, кого це стосується, можуть роздрукувати лист ТПП України від 28.02.2022 року, що є засвідченням військової агресії російської федерації як обставин непереборної сили та підтвердженням неможливості виконання  зобов’язань.

Застосування праці іноземців в Україні допускається на підставі отриманого дозволу на застосування праці. Отримання дозволу на застосування праці, продовження строку його дії в Україні наразі допускається без дотримання принципів територіальності (існує можливість звернення до іншого територіального органу у сфері застосування праці). Офіційної позиції щодо пропущених строків наразі немає (особливо у питаннях продовження строку дії дозвільних документів), швидше за все буде прийнятною аргументація неможливості вчасного оформлення документів з огляду на надзвичайність обставин. 28 лютого 2022 року Урядом України було прийнято Постанову (№165), якою передбачено, зокрема, зупинення строків надання адміністративних послуг та строки видачі документів уповноваженими субʼєктами на час воєнного стану. Таким чином, передбачається можливість відходу від граничних строків здійснення уповноваженими органами дій із оформлення дозвільних документів (у тому числі, дозволу на застосування праці іноземних громадян). Їх поновлення має відбутися протягом 1 місяця після припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на запровадження Національним банком України обмежень щодо проведення банками України валютних операцій для резидентів Російської Федерації та Республіки Білорусь, наразі виплата заробітної плати таким особам в Україні у безготівковій формі неможлива – банки не проведуть таку операцію. Альтернативний вихід тимчасово організувати виплату заробітної плати таким працівникам у готівковій формі. Очевидно, що такий захід є тимчасовим, є превентивним за своїм змістом і у майбутньому буде врегульоване питання щодо можливості застосування праці і роботи таких осіб в Україні.

Компанія ExpatPro також доєдналася до спільної заяви Асоціації Правників України, що об’єднала понад 70 юридичних фірм, про припинення надання юридичних послуг міжнародним компаніям, які все ще ведуть бізнес та зберігають свою присутність у рф.

Міністерство фінансів України остаточно затвердило форму та зміст структури власності. Це означає, що починаючи з 11 липня 2021 року, коли новий суб’єкт господарювання буде зареєстрований, необхідно буде надати документи щодо КБВ (кінцевого бенефіціарного власника) та юридичної структури власності.

З 11 липня 2021 року починається 3-місячний період (для керівників існуючих юридичних осіб, що були зареєстровані до 28 квітня 2020 року), щоб подати першу звітність щодо структури власності.

Які документи будуть потрібні?

Для фізичних осіб – засновників необхідні завірені копії паспортів (якщо такі особи не є громадянами України – подається переклад відповідного особистого документа).

Для юридичних осіб – засновників – подається засвідчений витяг із відповідного торгового реєстру тощо.

За наявності деяких ланцюгів структури власності Вам також знадобляться офіційні документи для підтвердження структури володіння та можливості здійснення контролю (впливу).

Прямий  і непрямий контроль

Коли юридична особа заснована фізичною особою безпосередньо та фізична особа володіє 25% і більше відсотками акцій (часток), має місце прямий контроль над юридичною особою. У цьому випадку легко відстежити зв’язок.

У випадках, коли КБВ ідентифікується через низку юридичних осіб, необхідно надати документи, які можуть довести, що відповідний КБВ дійсно має контроль над кожною юридичною особою в ланцюзі.

Перші кроки

У період з 11 липня по 11 жовтня 2021 року всі юридичні особи повинні подати документи для підтвердження / оновлення поточної структури власності.

Керівникам юридичних осіб також необхідно буде надати відповідні офіційні документи. Для фізичних осіб у структурі власності потрібно буде надати копію паспорту, засвідчену нотаріусом. Для іноземних громадян додатково вимагатиметься переклад.

Для юридичних осіб будуть необхідні виписки з реєстрів підприємств, інші офіційні документи, що підтверджують право власності (документи, видані за кордоном, повинні бути апостильовані або легалізовані консульством, в залежності від міжнародних вимог).

Коли оновлювати?

Починаючи з 01 січня 2022 року керівники юридичних осіб будуть зобов’язані постійно оновлювати інформацію про КБВ та структуру власності. Цей обов’язок складається з 2 частин:

1) щорічне подання звітності (протягом 14 днів з дати реєстрації) та

2) у разі будь-яких змін у структурі або інформації про КБВ, керівник юридичної особи матиме 30 робочих днів для оновлення інформації в Державному реєстрі юридичних осіб України.

Відповідальність

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає штраф (17000 – 21000 грн.) у разі неподання або несвоєчасного подання інформації про КБВ / структуру власності. Цей штраф накладається на керівників юридичних осіб в Україні.

Для отримання РНОКПП іноземці, що мають посвідку на тимчасове чи постійне проживання в Україні, подають такий пакет документів:

– облікова картка за встановленою формою;

– посвідка на тимчасове чи постійне проживання в Україні та її копія;

– довідка про реєстрацію місця проживання та її копія;

– довіреність, засвідчена у нотаріальному порядку, її копія та копія паспорта представника (якщо пакет документів подається представником).

Строк видачі документа, що підтверджує реєстрацію особи платником податків, становить 3 робочі дні.

Для видачі РНОКПП необхідно надати ті ж самі документи, що подавалися для отримання РНОКПП (окрім облікової картки).

Державного збору за видачу такого документу не передбачено.

Варто зазначити, що Верховна Рада ухвалила закон, що прирівнює цифрові паспорти до паперових. Дані зміни стосуються лише паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Тепер електронні паспорти у застосунку «Дія» можна буде надавати на території України для посвідчення особи та підтвердження громадянства, окрім випадків перетину державного кордону, в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Таким чином, громадяни України можуть надавати електронні паспорти і при поданні документів для отримання РНОКПП.

Закон набирає чинності з 23 серпня 2021 року.